Строки зберігання бухгалтерських та фінансових документів

З 10.02.2024 набрав чинності наказ Мін’юсту від 04.01.2024 № 40/5, яким внесено зміни до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5.

З урахуванням внесених змін згідно з п. 1.4 Переліку строки зберігання документів, що зазначаються в цьому Переліку та регулюють підприємницьку діяльність юросіб, застосовуються ФОП, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (тоді як раніше це було добровільним для ФОП). При цьому строк зберігання для документів та інформації, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, для ФОП встановлюється відповідно до ПКУ та становить 3 роки.

Також п. 2.10 Переліку визначено, що строки зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, внесків, інших обов’язкових платежів, розраховуються з дня подання податкової чи іншої звітності, для складання якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності.

Крім цього, змінилися і строки зберігання окремих документів, які стосуються фінансово-господарської діяльності. Зокрема, такий строк було збільшено з 1 або 3 років до 5. При цьому для таких документів встановили застереження такого характеру:

  • документи, пов’язані з предметом податкової перевірки, інспектування (ревізії) органу державного фінансового контролю та/або адміністративним чи судовим оскарженням ухваленого за його (її) результатами рішення, зберігаються не менше встановленого мінімального строку та протягом 1 року після закінчення передбаченого законом строку для судового оскарження такого рішення, а в разі такого оскарження — протягом 1 року з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, а в разі оскарження такого судового рішення — протягом 3 місяців із дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, подальше оскарження якого неможливе;
  • документи, щодо яких сплинув мінімальний строк зберігання, що стосуються звітних періодів, за які більше не можуть бути проведені податкова перевірка, інспектування (ревізія), підлягають знищенню (крім тих, що можуть бути використані для документального забезпечення процесу відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації);
  • документи та інформація, на які поширюються вимоги статей 39 і 39² ПКУ, зберігаються не менше 7 років.

(Джерело: ДПСУ)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *