Трудовий договір — це угода між найманим працівником і роботодавцем. За трудовим договором працівник зобов’язується виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець — виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Цей договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
За цивільно-правовим же договором немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її. Такі відносини регулюються Цивільним кодексом України від 16.01.2003 № 435-IV. На них не поширюється дія трудового законодавства.
Предметом цивільно-правового договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони незалежні й рівноправні. Виконавець самостійно організовує роботу й відповідає за її вчасне виконання. Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством. Зазвичай цивільно-правовий договір укладають для виконання разових, а не систематичних робіт.
(Джерело: Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП)