За незастосування РРО/ПРРО до 31 липня 2025 року (але не пізніше дати закінчення воєнного стану) встановлено штрафи у розмірі:
- 25% вартості з нефіскалізованої суми за перше порушення;
- 50% вартості з нефіскалізованої суми за друге порушення.
Від відповідальності звільняються лише ті суб’єкти, які продають товари/надають послуги на тимчасово окупованих територіях, зоні активних бойових дій.
Штраф накладатимуть на кожну транзакцію без фіскалізації. Сума залежить від суми чека і кількості виявлених порушень.
ФОП, які використовують для розрахунків виключно безготівкову оплату та отримують кошти за реалізовані товари/послуги за реквізитами розрахункового рахунку через номер IBAN можуть незастосовувати РРО/ПРРО.
Довідково: у чому різниця між РРО та ПРРО:
- ПРРО працює у вигляді комп’ютерної програми або мобільного додатка, що встановлюються на будь-який зручний девайс. Тоді як РРО — це окремий пристрій (спеціалізований касовий апарат).
- Апаратний РРО негайно після проведення операції фіскалізує та друкує чеки, які зберігаються на захищеній пам’яті. Програмний РРО при фіскалізації чека зв’язується через інтернет із сервером Державної податкової служби України, тобто чеки зберігаються на сервері ДПС.
- Вартість апаратних РРО може сягати 10 тисяч гривень, тоді як ПРРО коштують від 1-1,5 тисяч гривень на рік. Також є безкоштовне ПРРО від ДПС. Безкоштовні та комерційні ПРРО функціонують через один фіскальний сервер.
(Джерело: ДПСУ)