Фабула судового акту: Системне застосування наведених норм дає підстави для висновку, що запит контролюючого органу про надання платником податків інформації та підтверджуючих документів повинен містити вказівку на чітко визначені обставини, які згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК є умовою звернення з таким запитом. Без зазначення в запиті конкретних фактів, які стали підставою для його направлення, платник податків об`єктивно позбавлений можливості надати відповідні пояснення та їх документальне підтвердження.
У справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що запит контролюючого органу із вимогою про надання позивачем інформації та її документального підтвердження не містить зазначення будь-якої податкової інформації, яка свідчила б про порушення з боку позивача вимог валютного, податкового та іншого законодавства.
Як вже зазначалося, в наказі правовою підставою проведення перевірки вказано підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК. Відтак, в запиті, невиконання якого позивачем стало підставою для призначення позапланової перевірки, повинно було зазначено про виявлену недостовірність даних у відповідній податковій декларації. Запит від 27.12.2018 № 54137/10/20-40-14-11-18 цьому не відповідає.
За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для призначення позапланової перевірки Підприємства, а відтак і про протиправність оспорюваного Підприємством наказу, оскільки запит контролюючого органу не відповідав наведеним вище правовим нормам, що в силу абзацу шістнадцятого пункту 73.3 статті 73 ПК звільняло позивача від обов`язку надати відповідь на запит.
Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у справах №806/4875/14, №808/553/18.
(Джерело: постанова ВС від 20.12.2019р. №520/2207/19)
