На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю: до пологів – 70 календарних днів; після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів, згідно ст. 17 Закону України “Про відпустки” (далі – Закон).
Законом не зазначено, що одночасно з листком непрацездатності жінка має подати заяву про надання відпустки, а роботодавець – видати наказ. Разом з тим, на думку Мінсоцполітики, доцільно дотримуватися саме такої процедури, оскільки жінка може скористатися таким правом не з дати, яка зазначена в листку непрацездатності, а пізніше. У такому випадку дата початку відпустки не збігатиметься з датою, визначеною у листку непрацездатності.
На підставі наказу про надання відпустки кадрова служба робить відмітки в особовій картці працівника, а бухгалтерія розраховує йому допомогу по вагітності та пологах, що компенсує втрату зарплати за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Враховуючи вищезазначене, видання наказу про надання відпустки по вагітності і пологах є обов’язковим і його наявність дасть змогу правильно вести облік робочого часу та уникнути помилок в нарахуванні зарплати та допомоги по вагітності і пологах.
При оформленні зазначеної відпустки роботодавцем може бути використана типова форма № П-3 “Наказ (розпорядження) про надання відпустки”, яка затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489.
(Джерело: лист Мінсоцполітики від 28.02.2019 р. № 228/0/206-19).