Пункт 50.2 статті 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) містить наступне застереження – платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 […]
Читати далі...Категорія: Судова практика
Судова практика: умови, за яких послуги із забезпечення наявності тютюнових виробів у торгових точках не є стимулюванням їх продажу
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом юридичної особи до Головного управління Держпродспоживслужби, у якій позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень. Суть спору полягає в тому, що за результатами проведення перевірки позивача (магазину) щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів було […]
Читати далі...Судова практика: суд апеляційної інстанції виніс рішення на користь Держпраці у справі щодо невиплати зарплати працівнику, яку той, нібито, не бажав отримувати
Суд апеляційної інстанції встановив, що працівник агрофірми звернувся на Урядову гарячу лінію зі скаргою на діяльність СВК, зазначивши, що йому не виплачується заробітна плата та з інших питань трудового законодавства. Вказане повідомлення стало підставою для проведення інспекційного відвідування, за результатами якого складено акт та припис про усунення виявлених порушень. В акті зафіксовано, зокрема, порушення з боку […]
Читати далі...Набрали чинності всі карантинні судові рішення
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-ІХ, яким внесені зміни, зокрема у пункт 3 розділу XII “Прикінцеві положення” Цивільного процесуального кодексу України та […]
Читати далі...Cудова практика: помилкова реєстрація податкової накладної не тягне за собою жодних правових наслідків
Згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на […]
Читати далі...Судова практика: помилкова реєстрація податкової накладної: наслідки
Верховний Суд в черговий раз став на бік платника та підтвердив свою позицію щодо строків сплати податкового зобов’язання у разі, якщо останній день подання декларації припадав на вихідний або святковий день та був перенесений відповідно до п. 49.20 ПКУ на найближчий робочий день. Так, у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 02.04.2020 р. […]
Читати далі...Судова практика: здійснення технічної помилки під час перерахування до державного бюджету грошового зобов’язання не є підставою для застосування ДПІ санкцій
Фабула судового акта: Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 28.02.2017 обласним управлінням ДФС (відповідач) прийнято рішення про застосування до позивача – Державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» (позивач) штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску на загальну суму 36 405, 11 грн, у тому числі штрафу у розмірі 30 179, 09 грн та […]
Читати далі...Судова практика: якщо господарська операція не відбулася, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку
Касаційний суд традиційно наголосив, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов’язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій […]
Читати далі...Судова практика: добросовісність дій платника податку полягає у вчиненні ним дій відповідно до господарської мети
Верховний Суд звернув увагу на те, що оцінка правовідносин позивача та його контрагентів потребує ретельної перевірки обставин виконання розглядуваних поставок зі встановленням, де саме навантажувався та розвантажувався товар, хто безпосередньо здійснював його транспортування, здійснював прийняття товарно-матеріальних цінностей за кількістю та якістю тощо. Установлення наведених обставин є необхідним для перевірки того, чи відображають представлені платником первинні […]
Читати далі...Судова практика: запит ДПС на проведення перевірки має містити, які саме недостовірні дані наявні у податкових деклараціях
Фабула судового акту: Системне застосування наведених норм дає підстави для висновку, що запит контролюючого органу про надання платником податків інформації та підтверджуючих документів повинен містити вказівку на чітко визначені обставини, які згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК є умовою звернення з таким запитом. Без зазначення в запиті конкретних фактів, які стали підставою для його […]
Читати далі...