Особливості оподаткування екологічним податком у 2023 році

Не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік. У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому Податковим Кодексом.

Підпунктом 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 розділу І «Загальні положення» Кодексу зафіксовано визначення поняття «стаціонарне джерело забруднення», а саме: підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розділу VIII ПКУ не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному у пп.14.1.230 п.14.1 ст. 14 ПКУ, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД.

Пунктом 37 підрозділу 5 «Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку» розділі XX «Перехідні положення» установлено, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки екологічного податку становлять 60 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 ПКУ (скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти)

(Джерело: ДПС у Львівській області)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *