Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії , поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 і 198 ПКУ (ст.189.4ПКУ).
Отже у комісіонера постачанням послуг вважається операція з передачі комітенту результатів послуг (наприклад, брокерських, транспортних), придбаних цим комісіонером за дорученням комітента у третіх осіб.
Крім того, згідно зі ст. 1013 Цивільного кодексу України у комісіонера постачанням послуг вважається також надання комісійної послуги, за яку він отримує плату (комісійну винагороду).
Відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ є об’єктом оподаткування.
Таким чином, постачання комісіонером послуг, пов’язаних з виконанням договору комісії (у тому числі передача від комісіонера до комітента результатів послуг, придбаних цим комісіонером за дорученням комітента), є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо їх місце постачання розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше.
Тобто, на дату першої події комісіонер має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, порядок визначення якої регулюється ст. 188 ПКУ, зокрема із договірної (контрактної) вартості послуг та незалежно від того, що постачальниками послуг, що передаються комітенту, є неплатники ПДВ.
(Джерело: ДПС у Хмельницькій області)