Статтею 24 Закону України «Про відпустки» наведено вичерпний перелік випадків, у яких виплачують компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Тож, таку компенсацію надають:
- під час звільнення працівника грошову компенсацію виплачують за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також – додаткової відпустки працівникам, які мають дітей;
- у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошову компенсацію за відпустку, за його бажанням, можуть перерахувати на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник (або виплатити під час звільнення);
- за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією за умови, що тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не менше ніж 24 календарних дні (таку компенсацію не надають за дні додаткових відпусток на дітей, останню можна отримати тільки під час звільнення;
- у разі смерті працівника компенсацію за невикористані відпустки виплачують спадкоємцям.
При цьому, час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював, і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, вилучається з розрахункового періоду.
Якщо протягом розрахункового періоду працівник не мав заробітку, то відповідно до п.4 Порядку середня заробітна плата розраховується, виходячи з установленого у штатному розписі за його посадою на момент проведення розрахунку посадового окладу.
Відповідно до п.7 Порядку середня заробітна плата для нарахування компенсації за невикористані відпустки обчислюється діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством.
Одержаний результат множать на число календарних днів відпустки.
(Джерело: Держпраці у Полтавській області)