Статтею 3 Закону про РРО передбачено, що застосовувати РРО зобов’язані суб’єкти господарювання, які здійснюють:
• розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;
• операції з приймання готівки для подальшого її переказу.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу РРО застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1 млн грн.
Платники єдиного податку першої — третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані проводити розрахунки за такі товари через зареєстровані належним чином РРО. Зазначена норма не залежить від обсягу доходу.
Довідково
Термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону про РРО вживається у значенні, наведеному в Законі № 1023.
Так, п. 25¹ ст. 1 Закону № 1023 визначено, що технічно складні побутові товари — непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та ін.), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.
Постановою № 231 затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, який містить вісім груп товарів:
група 73 «Вироби з чорних металів»;
група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини»;
група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя»;
група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання»;
група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя»;
група 91 «Годинники всіх видів та їх частини»;
група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя»;
група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».
Підакцизні товари
Відповідно до п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), які здійснюють у тому числі виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
Умовою, за якою суб’єкт господарювання не може бути на спрощеній системі оподаткування, є обрані цим суб’єктом види діяльності, зазначені у пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу, які заявлені ним при державній реєстрації.
Тобто, наявність у суб’єкта виду діяльності з продажу підакцизних товарів (КВЕД 45.11 «Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами»), яка не надає можливості перебувати суб’єкту на спрощеній системі оподаткування, є підставою для відмови у реєстрації його платником єдиного податку.
Довідково
Код товару згідно з УКТ ЗЕД 871190 (мотоцикли, мопеди, велосипеди з електричним двигуном….) відповідно до ст.. 215.3.7 ПКУ являється підакцизним товаром.