Відповідно до ст. 29 КЗпП України роботодавець зобов’язаний до початку роботи ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, роз’яснити права й обов’язки, забезпечити необхідними для роботи засобами.
Обов’язки, права та відповідальність працівників закріплюють у посадових (робочих) інструкціях (п. 4 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП); п. 4 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій робітників (ДКХПР), вміщених до Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» ДКХП, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336).
Посадова інструкція — це організаційно-правовий документ, в якому визначено основні завдання, обов’язки, права і відповідальність працівника при виконанні роботи на певній посаді (за відповідною професією).
Уніфіковані форми для посадової та робочої інструкцій містить Збірник уніфікованих форм організаційно-розпорядчих документів, схвалений протоколом Методичної комісії Держкомархіву від 20.06.2006 р. № 3.
До посадових інструкцій можна вносити зміни та доповнення тільки на підставі наказу керівника підприємства за згодою працівника (абзац 7 п. 6 Загальних положень розділу 1 Вип. 1 ДКХП; абзац 8 п. 6 Загальних положень розділу 2 Вип. 1 ДКХПР).
Відсутність посадової/робочої інструкції — це порушення вимог ст. 29 Кодексу законів про працю України (КЗпП).
Відповідальність за таке порушення: для винних посадових осіб — адміністративна, штраф від 510 до 1 700 грн. (частина перша ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення); для роботодавця — штраф у розмірі мінімальної зарплати за «інші порушення законодавства про працю» (ст. 265 КЗпП).
(Джерело: Держпраці в Івано-Франківській області)