Судова практика: розмір штрафу залежить винятково від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу

Розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої п. 126.1 ст. 126 ПКУ. Судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов’язання порівняно з тими, що визначені Кодексом. Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов’язку платника податків боржника (у тому […]

Читати далі...

Судова практика: розмір штрафу залежить винятково від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу

Верховний Суд нагадав, що передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених п. 126.1 ст. 126 ПКУ, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов’язання у встановлені законом строки. Ця норма поширюється, зокрема, на випадки, коли погашення податкового боргу відбувається в примусовому порядку на підставі рішення суду. Зазначене пояснюється тим, що передбачена п. 126.1 ст. 126 […]

Читати далі...

Судова практика: відсутність власних ресурсів не свідчить про беззаперечну неможливість надати відповідні послуги

Контролюючий орган наполягає на тому, що платник податків документально здійснював операції щодо придбання послуг у контрагентів за відсутності фактичної можливості здійснення ними ідентифікованих операцій (охорона) — відсутні відповідні трудові та матеріально-технічні ресурси. Про це свідчать такі факти: до перевірки не надано переоформлену ліцензію на провадження охоронної діяльності контрагентів; у договорі та актах надання послуг не […]

Читати далі...

Судова практика: після адміністративного оскарження платник податків має право оскаржити в суді ППР про нарахування зобов’язання протягом місяця

Спірним у цій справі стало питання застосування строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН і зобов’язання її зареєструвати після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення. Показово, що Верховний Суд в ирішив відступити від висновку щодо застосування […]

Читати далі...

Судова практика: штраф не може бути застосований за ненадання документів, обов’язковість ведення яких не встановлена законодавством

На думку Верховного Суду, задля належного ведення обліку та оподаткування п. 44.1 ст. 44 ПКУ вимагає від платника податків вести ті первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, які передбачені законодавством, і у разі проведення перевірки обов’язково їх надати контролюючому органу. У разі невиконання такого обов’язку до платника податків застосовуються штрафні санкції. Утім штрафні санкції […]

Читати далі...

Судова практика: продаж продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності

Верховний Суд переконаний, що посилання податкового органу на збитковість експортної операції суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги. До факторів ціноутворення, крім рівня витрат, пов’язаних із виробництвом товару, належать: рівень попиту на продукцію, кон’юнктура ринку, платоспроможність покупця, обсяги виробництва і складські запаси продавця та інші умови, які об’єктивно впливають на формування ціни. При цьому […]

Читати далі...

Судова практика: відсутність бази оподаткування доводить безпідставність збільшення податкових зобов’язань та, як наслідок, обумовлює протиправність штрафів

Аналіз ст. 173 ПКУ, яка регулює порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна, зумовив висновок судів попередніх інстанцій про те, що дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але/або не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу, або не нижче оціночної вартості такого транспортного засобу, […]

Читати далі...

Cудова практика: факт реалізації товару не дає можливість кваліфікувати отримані кошти за такий товар як безповоротну фінансову допомогу

Під час перевірки податковий орган вирішив, що підприємством не підтверджено фактичне здійснення ним поставки нафтопродукту іншим підприємствам. Як наслідок, отримані ним (позивачем) від вказаних підприємств грошові кошти податковим органом визначено як безповоротну фінансову допомогу, що потягло відповідні зміни в оподаткуванні позивача за 2016 —2017 року. При цьому відповідні висновки, викладені в акті податкової перевірки, базувалися […]

Читати далі...

Судова практика: податкові накладні виписані на постачання товарів неплатникам ПДВ, а тому існує відповідальність за порушення граничного строку для їх реєстрації

Верховний Суд визнає, що на продавця, який у межах ¬цієї справи є позивачем, покладено обов’язок здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. При цьому п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ встановлює юридичну відповідальність за порушення платником ПДВ граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. Відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ, […]

Читати далі...

Судова практика: подальша реалізація квартир для фізичних осіб — покупців не є операціями з першого постачання житла, а тому їх звільнено від оподаткування

Аналіз Верховним Судом змісту цієї норми дав підстави для висновку, що операцією з першого постачання житла вважатимуться операції: • з передачі права власності (оформлення правоустановлюючих документів) на готове новозбудоване житло (об’єкт житлового фонду) до першого власника такого житла незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства-замовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування […]

Читати далі...