Статтею 52 Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП України) передбачена можливість встановлення п’ятиденного та шестиденного робочого тижня. При цьому тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності і, фактично, не може перевищувати восьми годин на день при тижневій нормі 40 годин. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин. Таким чином, якщо графіком встановлена тривалість щоденної роботи 8 годин, то вимагати від працівника виконання ним своїх трудових обов’язків понад цей час можна лише на умовах надурочних робіт та у випадках, передбачених законом. Отже, надурочна робота – це перевищення не лише встановленої нормальної чи скороченої тривалості робочого часу (яка, як правило, встановлюється з розрахунку на тиждень), а й встановленої тривалості щоденної роботи.
Надурочні роботи можливі лише для працівників, які працюють на умовах нормального (тобто 40-годинного) чи скороченого (ст. 51 КЗпП України) робочого часу.
Також надурочною буде вважатися робота, яка виконується понад встановлену відповідно до законодавства скорочену тривалість робочого часу напередодні святкових, неробочих чи вихідних днів (ст. 53 КЗпП України). Як відомо, напередодні цих днів робочий час, за винятком скороченого, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
У разі, якщо на підприємствах, в установах чи організаціях застосовується підсумований облік робочого часу, то надурочною роботою буде вважатися робота понад норми робочого часу за обліковий період.
Згідно з ст. 63 КЗпП України до надурочних робіт забороняється залучати:
- вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років;
- осіб, молодших вісімнадцяти років;
- працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.
Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою.
Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.
У випадку, коли працівник виконує роботу за розпорядженням роботодавця або з його відома понад нормальну тривалість робочого дня, то така робота є надурочною. Якщо ж працівник виконує роботу після закінчення звичайного робочого дня за відсутності будь-якого розпорядження з боку роботодавця, його робота не вважатиметься надурочною.
Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.
Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. Оплата роботи у надурочний час здійснюється відповідно до ст. 106 КЗпП України, якою передбачено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані надурочні години.
Оплата роботи в надурочний час відбувається таким чином:
- за погодинною системою оплати праці – у подвійному розмірі годинної ставки;
- за відрядною системою оплати праці – доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані надурочні години;
- у разі підсумованого обліку робочого часу – оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.
(Джерело: Держпраці у Дніпропетровській області)