З урахуванням положень частини 1 ст. 433 Цивільного кодексу України та ст. 8 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» вебсайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права).
Розміщення вебсайту у мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення вебсайту (хостинг).
Статтею 1 Закону України від 15 грудня 1993 року № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що доменне ім’я – це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті.
Згідно з Порядком підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року № 522, абоненти підключаються лише через операторів (суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних).
Відповідно до п. 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» від 01.01.2014 та п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242, нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація. У податковому обліку до групи 6, включаються, зокрема інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
Тобто, витрати платника податку на прибуток, пов’язані з розробкою вебсайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6 групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
(Джерело: ДПС у Дніпропетровській області)