Пунктом 30.4 ст. 30 ПКУ визначено, що платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з ПДВ) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.
Водночас, п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, до 01 січня 2022 року, передбачене звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.
При цьому платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків заяви.
Відповідно до п. 30.8 ст. 30 ПКУ контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсот. річних облікової ставки Національного банку України.
Таким чином платник ПДВ не має права відмовитися від використання податкових пільг з ПДВ, крім випадку, визначеного п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Незастосування платником ПДВ пільг з податку, встановлених ПКУ, є порушенням норм податкового законодавства.
(Джерело: категорія 101.28 ЗІР)