Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» були внесені зміни до статті 113 КЗпП України, якими передбачено, що за час простою господарської діяльності не з вини працівника (в тому числі на період оголошення карантину), заробітна плата оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Оплата простою (яка сталася не з вини працівника) входить до фонду додаткової зарплати (п.п. 2.2.12 Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держстату від 13.01.2004 № 5) і єдиний внесок, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір нараховується у загальному порядку за правилами, визначеними для зарплати.
Навіть за умови простою на підприємстві, за працівників, для яких це підприємство є основним місцем роботи, сплата ЄСВ має бути не нижче мінімального страхового внеску. Якщо в «простійному» місяці база нарахування ЄСВ за ставкою 22 %, визначена за основним працівником, виявиться нижчою за мінімальну зарплату, єдиний внесок обов’язково нараховується на різницю між цими двома величинами.
То ж, роботодавець зобов’язаний нарахувати та сплатити ЄСВ. Для відображення такої ЄСВ-різниці в таблиці 6 Звіту з ЄСВ потрібно сформувати окремий (додатковий) рядок за тією застрахованою особою, за якою визначали ЄСВ – різницю.
(Джерело: ДПС у Рівненській області)