Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки, — відповідно до ч. 4 ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та ч. 1 ст. 21 Закону «Про відпустки».
Щорічні відпустки надаються згідно з затвердженим графіком. Роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про майбутню відпустку не пізніш як за два тижні до дати її початку.
Проте на практиці трапляються випадки, коли працівнику необхідно взяти щорічну відпустку у стислі строки, і роботодавець йде йому назустріч. Зокрема, під час карантину, для роботодавця це один зі способів зберегти колектив, не вдаючись до неправомірних звільнень.
Надання щорічної відпустки у стислі строки передбачає, що працівник скористається нею в період, відмінний від зазначеного у графіку відпусток. У такому випадку можна скористатися нормами ст. 7 Конвенції МОП «Про оплачувані відпустки» від 24.06.1970 № 132: «Суми за час відпустки виплачують до відпустки, якщо про інше не домовилися працівник і роботодавець». Тобто, у разі необхідності отримання щорічної відпустки (або її частини) у стислі строки в заяві про відпустку працівник має зазначити термін отримання відпускних, узгоджений між ним та роботодавцем (лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про виплату відпусткових» від 05.01.2012 № 7/13/133-12). Роботодавець у наказі про надання щорічної відпустки також зазначає новий термін виплати відпускних.
Виплата відпускних за дні щорічної відпустки в узгоджений між працівником і роботодавцем строк здійснюється у виключних випадках. Якщо щорічна відпустка надається за графіком, то роботодавець має виплатити відпускні за дні щорічної відпустки не пізніше ніж за 3 календарні дні до початку цієї відпустки.
(Джерело: Держпраці у Запорізькій області)