Судова практика: здійснення технічної помилки під час перерахування до державного бюджету грошового зобов’язання не є підставою для застосування ДПІ санкцій

Фабула судового акта: Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 28.02.2017 обласним управлінням ДФС (відповідач) прийнято рішення про застосування до позивача – Державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» (позивач) штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску на загальну суму 36 405, 11 грн, у тому числі штрафу у розмірі 30 179, 09 грн та пені 6 226, 02 грн. Підставою для цього стала несвоєчасна сплата позивачем єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вільнонайманих працівників (код платежу 71020000). Під час сплати цього внеску за серпень 2015 року позивач помилково перерахував кошти на інший розрахунковий рахунок, у зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість по одному внеску та переплата по іншому.

В результаті наведених обставин кошти поступили на правильні рахунки лише 09.12.2016, що і стало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначвв про протиправність оскаржуваного рішення контролюючого органу з огляду на те, що ним своєчасно та в повному обсязі перераховано до бюджету єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування вільнонайманих працівників, а допущена під час його перерахування технічна помилка не може бути підставою для застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки кошти Установою були сплачені та надійшли до Державного бюджету.

Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено, з чим погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, який відхилив скаргу відповідача.

ВС/КАС зазначив, що відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

На думку колегії суддів суду касаційної інстанції, контролюючим органом всупереч вимог ст. 77 КАС України не було доведено та надано належних доказів, на підтвердження наявності правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску та нарахування пені, тоді як судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено належними доказами, що єдиний соціальний внесок позивачем було сплачено вчасно та в повному обсязі.

Нарешті, ВС/КАС зауважив, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхили доводи контролюючого органу, що позивачем було несвоєчасно здійснено сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску, оскільки допущена платником технічна помилка була виявлена та самостійно виправлена позивачем, шляхом зарахування відповідних сум на правильний рахунок.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов’язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

(Джерело: ВС/КАС, № 821/844/17, 10.04.2020)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *