Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу та ст. 203, 220 Господарського кодексу для проведення взаємозаліку потрібно, аби виконувалися три умови:
1) вимоги сторін повинні бути зустрічними. Мається на увазі одночасна участь сторін у двох зобов’язаннях, де кредитор за одним зобов’язанням є боржником за іншим. Тобто контрагенти у двох різних зобов’язаннях одні й ті самі, проте виконують стосовно один до одного різні ролі. Боржник за один договором є кредитором, а за іншим – навпаки;
2) зобов’язання сторін мають бути однорідними;
3) строк виконання щодо таких вимог уже настав.
Однак слід також звернути увагу на положення ст. 602 ЦК, а саме:
- не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог, за якими минув строк позовної давності;
- не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог в інших випадках, установлених договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 601 ЦК підставою для зарахування такої взаємної заборгованості може бути: або заява від фізособи – власника земельного паю; або акт зарахування зустрічних однорідних вимог.
Бухгалтерський облік
В бухобліку залік зустрічних однорідних вимог відображається наступним чином, підприємству потрібно здійснити «згортання» дебіторської і кредиторської заборгованості, наявної за тим контрагентом, з яким робиться взаємозалік:
— Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» — Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» (якщо відбувається взаємозалік «товарних» заборгованостей);
— Дт 685 «Розраxунки з іншими кредиторами» — Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» (якщо відбувається залік «товарної» дебіторської і «нетоварної» кредиторської заборгованостей»);
— Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» — Кт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (якщо відбувається залік «нетоварної» дебіторської і «товарної» кредиторської заборгованостей»);
— Дт 685 «Розраxунки з іншими кредиторами» — Кт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (якщо відбувається взаємозалік «нетоварних» заборгованостей).
Податок на прибуток
На податковоприбутковий облік власне взаємозалік ніяк не вплине, тобто взаємозалік не впливає на бухобліковий фінрезультат ( п.п. 134.1.1 ПКУ). Якщо одним із «учасників» взаємозаліку є «товарна» дебіторська заборгованість, доходи і витрати за нею уже було відображено раніше — при відвантаженні товарів (виконанні робіт, наданні послуг.
Податок на додану вартість
Датою виникнення податкових зобов’язань із постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів, або дата відвантаження товарів.
За правилами, встановленими п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, дата віднесення сум податку до податкового кредиту також визначається за правилом першої події.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто, обома контрагентами при постачанні товарів/послуг мають бути визначені податкові зобов’язання, а при отриманні товарів/послуг — податковий кредит. Припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не змінює визначені податкові зобов’язання/податковий кредит таких контрагентів.
У разі якщо постачальником на дату отримання попередньої (авансової) оплати за товар № 1 були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін зобов’язання з поставки такого товару припиняється та попередня (авансова) оплата зараховується в рахунок оплати товару № 2 (без повернення такої оплати на поточний рахунок покупця), то постачальник на дату досягнення такої домовленості має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.
У графі 2.1 «Причина коригування/код причини» такого розрахунку коригування зазначається відповідний код причини із переліку, розміщеного на офіційному веб-порталі ДФС:
- «103», який відповідає причині коригування «Повернення товару або авансових платежів» — у разі, якщо попередня оплата за товар № 1 зараховується у повному обсязі в оплату вартості товару № 2;
- «102», який відповідає причині коригування «Зміна кількості» — у разі, якщо товар № 1 частково було поставлено, а залишок попередньої оплати за нього зараховується в оплату вартості товару № 2 (тобто зараховується частина суми попередньої оплати.
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем послуг. Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов’язань.
При цьому якщо на дату підписання документа про зарахування попередньої оплати за товар № 1 в рахунок оплати вартості товару № 2 такий товар поставлений не був та відповідно податкова накладна на операцію з його постачання не складалася, то на дату підписання такого документа постачальник — платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на суму попередньої оплати за товар № 2 («перша подія») і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
(Джерело: лист ДФС від 05.02.2019 р. № 401/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Якщо ж за договором № 2 товар уже був поставлений та на дату такої поставки («першої події») постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то за фактом зарахування попередньої оплати за товар № 1 в рахунок оплати вартості товару № 2 податкова накладна постачальником не складається. Такий порядок коригування податкових зобов’язань при зарахуванні попередньої оплати за один товар в рахунок оплати вартості іншого поставленого, але не оплаченого покупцем товару, застосовується незалежно від того, одним чи різними договорами передбачено постачання таких товарів.
(Джерело: лист ДФС від 05.02.2019 р. № 403/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)