Верховний Суд звернув увагу на те, що оцінка правовідносин позивача та його контрагентів потребує ретельної перевірки обставин виконання розглядуваних поставок зі встановленням, де саме навантажувався та розвантажувався товар, хто безпосередньо здійснював його транспортування, здійснював прийняття товарно-матеріальних цінностей за кількістю та якістю тощо. Установлення наведених обставин є необхідним для перевірки того, чи відображають представлені платником первинні документи реальні факти господарської діяльності.
Натомість у судах попередніх інстанцій не отримали належної оцінки доводи податкового органу про те, що основним видом діяльності ТОВ є діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами. Проте за спірними угодами зазначене товариство здійснювало постачання автозапчастин та надання рекламних послуг.
Судами не з’ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності щодо укладання договорів про надання рекламних послуг з просування товарів постачальниками цих же товарів. Крім того суди не перевірили добросовісність дій платника податку, яка полягає у вчиненні ним дій відповідно до господарської мети; взаємозв’язок між отриманими товарами (послугами) та використанням їх у господарській діяльності, а також реальність усіх даних, наведених у документах, складених за наслідками господарських відносин.
(Джерело: постанова ВС від 14.01.2020 р. у справі № 826/16482/15)