Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» внесено зміни, серед іншого до Закону № 481, якими встановлено, що суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії документів передбачених ст. 15 цього Закону не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального. Зазначені зміни набрали чинності з 29 грудня 2019 року.
Річна плата за ліцензію на право зберігання пального складає 780 гривень та зараховується до місцевих бюджетів, за місцем здійснення діяльності, реєстр рахунків для внесення «плата за ліцензії на право зберігання пального» додається в форматі xlsx.
Зразок заяви на отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) має виключно рекомендаційний характер.
Згідно ст. 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального. Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. Тимчасово до 31 березня 2020 року до суб’єктів господарювання не застосовується фінансова санкція, у разі зберігання пального без наявності відповідної ліцензії. З 01.04.2020 відповідно ст. 17 Закону № 481 у разі зберігання пального без наявності ліцензії до суб’єктів господарювання застосовуватимуться фінансові санкції у розмірі – 500000 гривень.
(Джерело: ДПС у Житомирській області)