Спірним у цій справі стало питання застосування строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН і зобов’язання її зареєструвати після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення.
Показово, що Верховний Суд в ирішив відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у його постановах від 17.07.2019 р. (справа № 640/46/19) та від 14.02.2019 р. (справа № 813/4921/17). Тоді у цих судових рішеннях Верховний Суд зробив висновок, що положення п. 56.18 ст. 56 ПКУ (1095 днів) є спеціальними щодо приписів ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ) (6 місяців). Тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1 095 днів.
Суд переконаний, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв’язку з принципом правової визначеності має слугувати меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб’єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв’язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду мають сприяти уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб’єкта владних повноважень.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАСУ. За частиною першою ст. 122 цього Кодексу позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАСУ або іншими законами. При цьому для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов’язок, Кодексом встановлено скорочений строк звернення до суду. Тож якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачеві рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень (частина четверта ст. 122 КАСУ). Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачеві у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Отже, ст. 122 КАСУ передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Статтею 56 ПКУ визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, рішення, прийняті контролюючим о рганом, м ожуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. При цьому стверджується, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
(Джерело: постанова ВС від 11.10.2019 р. у справі № 640/20468/18)
