На думку Верховного Суду, задля належного ведення обліку та оподаткування п. 44.1 ст. 44 ПКУ вимагає від платника податків вести ті первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, які передбачені законодавством, і у разі проведення перевірки обов’язково їх надати контролюючому органу. У разі невиконання такого обов’язку до платника податків застосовуються штрафні санкції.
Утім штрафні санкції не можуть бути застосовані за ненадання документів, обов’язковість ведення яких не встановлена чинним законодавством.
Висновок контролюючого органу про ненадання позивачем первинних документів до перевірки вмотивований тим, що ТОВ на підтвердження господарської операції зі сплати винагороди за користування кредитом не надано документів, які б підтверджували числові показники, що були враховані у розрахунку.
Водночас у ході касаційного перегляду справи судом встановлено, що ненадання детального розрахунку винагороди банку, сплаченої позивачем, зумовлено відмовою банку у наданні цієї інформації, а не протиправними діями з боку ТОВ.
(Джерело: постанова ВС від 09.12.2019 р. у справі № 826/11830/18)
