Якщо умовами договору передбачено, що забезпечувальний (гарантійний) платіж виконує виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань Замовника, та невикористана його частина підлягає поверненню йому щокварталу, то ця сума платежу не збільшує базу оподаткування у Виконавця. Податкові зобов’язання у Виконавця та податковий кредит у Замовника при отриманні/перерахуванні такого платежу не визначаються.
Втім у разі зміни у процесі виконання договору напряму використання такого отриманого раніше забезпечувального (гарантійного) платіжу, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань за угодою, а потім спрямовується в рахунок оплати за товари/послуги, що обумовлено договором, на дату зміни напряму використання платежу (дата укладення додаткової угоди) Виконавець повинен нарахувати податкові зобов’язання на суму отриманих платежів, а у Замовника виникає право щодо формування податкового кредиту за умови реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних те виконання інших правил щодо формування податкового кредиту, встановлених Кодексом.
(Джерело: лист ДПС від 21.11.2019 р. № 1471/6/99-00-07-03-02-15/ІПК)
