Згідно з ст. 325 Цивільного кодексу суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Проте Цивільним кодексом окремо не визначається такий суб’єкт права власності як фізична особа – підприємець, набуття такого статусу дозволяє лише здійснювати господарську діяльність.
Пунктом 1 статті 19 Господарського кодексу встановлено, що суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.
Відповідно до п.1 ст.320 Цивільного кодексу власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Отже, незалежно від того, який статус у подальшому фізична особа обере для себе, у тому числі у разі прийняття рішення про здійснення будь-якої діяльності (підприємницької або незалежної професійної) – суб’єктом права власності виступає саме фізична особа, а не підприємець.
Не передбачено і законодавчих підстав вважати майно, що знаходиться у приватній власності фізичної особи, основними фондами суб’єкта господарювання, якщо такий громадянин зареєструється підприємцем. Використання власного майна для здійснення, зокрема, підприємницької діяльності є одним з напрямів розпорядження майном фізичної особи.
Витрати
Згідно п.п. 177.4.4 ПКУ до витрат підприємця включаються витрати на «оплату оренди, ремонт і експлуатацію майна, яке використовується в господарській діяльності».
Разом з тим, діє низка податкових норм, що не дозволяють включати до витрат підприємця, деякі витрати, які пов’язані із майном:
— з п.п. 177.4.6 ПКУ: «Не підлягають амортизації і повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: проведення ремонту, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшень основних засобів»;
— з п.п. 177.4.5 ПКУ: «Не включаються до складу витрат підприємця… витрати на купівлю й утримання основних засобів подвійного призначення». Основні засоби подвійного призначення — це земельні ділянки, житлова нерухомість, а також легкові і вантажні автомобілі ( п.п. 177.4.6 ПКУ).
Тобто, у разі наявності вантажного або легкового автомобіля, незалежно від того, чи він власний чи орендований, витрати на його утримання до витрат включати не можна ( пп. 177.4.5 — 177.4.6 ПКУ).
ПДВ
Заборона на витрати на утримання легкових і вантажних автомобілів не впливає на ПДВ.
Для юридичних осіб чи фізичних осіб – підприємці, які є платниками ПДВ, норми розд. V ПК не передбачають будь – яких відмінностей при визначені сум ПДВ, що підлягають включенню до податкового кредиту такого платника податку та бюджетному відшкодуванню. При цьому відповідно до пп. 1 та 2 ст. 325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Тобто, суб’єктом права власності законодавством визначається фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитись взагалі у власності фізичної особи. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (п. 1 ст. 320 ЦК). Використання власного майна для здійснення, зокрема, підприємницької діяльності є одним із напрямів розпорядження майном фізичної особи.
Згідно з п.п. «а» п. 198.1 ПКУ в податковий кредит включаються суми ПДВ, сплачені при купівлі товарів або послуг. На цій підставі в податковий кредит можна включити ПДВ, сплачений при купівлі того ж палива, запчастин, послуг СТО з ремонту або техобслуговування автомобіля.
Податкові консультації
- (Джерело: категорія 104.05 “ЗІР” )
Питання: чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включити до складу витрат вартість ремонту майна, що використовується в господарській діяльності, зокрема вантажного автомобіля, який належить до основних засобів подвійного призначення
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Відповідно до пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ не включаються до складу витрат підприємця на загальній системі оподаткування, зокрема витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 ПКУ.
Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення, як зокрема легкові та вантажні автомобілі (пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не має права включити до складу витрат вартість ремонту майна, що використовується в господарській діяльності, зокрема вантажного автомобіля, який належить до основних засобів подвійного призначення.
- (Джерело: категорія 101.13 ЗІР)
Питання: Чи має право фізична особа – підприємець, яка зареєстрована платником ПДВ, на включення до податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням легкового або вантажного автомобіля
Відповідь: Фізична особа – підприємець, яка зареєстрована платником ПДВ, при придбанні легкових та вантажних автомобілів має право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ з вартості їх придбання при наявності належним чином складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної. При цьому фізична особа – підприємець зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та скласти податкову накладну на дату набуття права приватної власності на такі автомобілі фізичною особою (громадянином) і зареєструвати її в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації.
- (Джерело: управління Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС України)
Питання: Чи має право фізична особа — підприємець, яка для здійснення своєї діяльності орендує транспортний засіб, відносити до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені за придбання запасних частин та комплектуючих, а також за паливно-мастильні матеріали
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 Кодексу).
При цьому відповідно до п. 198.5 зазначеної статті платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 цієї статті, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду та зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, якщо відповідно до умов договору орендар здійснює технічне обслуговування, ремонт орендованого майна (автомобільного транспорту) та забезпечує його паливно-мастильними матеріалами для ведення господарської діяльності, фізична особа — підприємець, платник ПДВ, має право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку зі здійсненням таких витрат, за умови підтвердження зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.
4. (Джерело: лист ГУ ДФС у Тернопільській області від 15.12.15 №293/6/19-00-17-01-27/11484)
Поняття «фізична особа» та «фізична особа – підприємець» у законодавчому розумінні мають різний податковий статус.
Крім того, дія Закону України від 16 липня 1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не поширюється на таку категорію суб’єктів господарювання як фізичні особи – підприємці, відповідно законодавством не передбачено ведення балансового обліку придбаного, спорудженого (збудованого) нерухомого або рухомого майна з метою документального підтвердження результатів господарської діяльності при визначенні сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню.
Загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб – підприємців, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується статтею 198 Розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – Податковий кодекс).
Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Таким чином, до податкового кредиту фізичної особи – підприємця – платника ПДВ, можливе включення сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням товарів для ремонту та обслуговування (послуг з ремонту та обслуговування) власного майна, за умови використання таких товарів і послуг у межах його господарської діяльності, наявності їх документального оформлення, підтвердження відповідних витрат та відображення їх в обліку.
Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням товарів для ремонту та обслуговування (послуг з ремонту та обслуговування) орендованого майна можливе у межах господарської діяльності фізичної особи – підприємця – платника ПДВ, наявності їх документального оформлення, підтвердження відповідних витрат та відображення їх в обліку, лише, якщо такий ремонт передбачений в договорі найму (оренди), відповідно до ст. 776 Цивільного кодексу.
Судові рішення на користь платників:
-податковий кредит з купівлі автомобіля (ухвала ВАСУ від 06.07.2015 р. № К/800/44905/13, постанова Волинського окружного адмінсуду від 02.06.2016 р. у справі № 803/758/16, ухвала Київського апеляційного адмінсуду від 19.05.2015 р. у справі № 810/451/15);
– податковий кредит з купівлі ПММ, запчастин, з ремонту і техобслуговування (ухвала ВАСУ від 06.09.2016 р. № К/800/17168/15, постанова Окружного адмінсуду м. Києва від 16.01.2015 р. у справі № 826/16826/145).