Згідно п. 20.1.9 ПКУ контролюючий орган має право вимагати під час проведення перевірок від платників проведення інвентаризації основних засобів, ТМЦ, коштів, зняття залишків ТМЦ.
Участь інспектора у проведенні такої інвентаризації не є обов’язковою, оскільки норми ПКУ не передбачають такого права контролюючого органу та не передбачають у платника податків обов’язку залучати контролюючий орган до проведення інвентаризації. Вимога податкового органу про проведення інвентаризації за присутності фахівців податкового органу (перевіряючих) не передбачена чинним законодавством України.
ПКУ не містить вимог щодо оформлення та змісту вимоги про проведення інвентаризації. Водночас, у п.7 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого Мінфіном від 09.07.2014 р. №879 зазначається, що інвентаризація на вимогу контролюючого органу проводиться на підставі належним чином офоормленого документу.
Вимога про проведення інвентаризації надається під час перевірки – отже, коло об’єктів такої інвентаризації повинно бути пов’язане із предметом такої перевірки (наприклад у справі №815/5226/15 ЄДРСР 52678345 судом не було взято до уваги результати інвентаризації по контрагентам, оскільки дослідження таких господарських відносин не входило до предмету позапланової перевірки).
Саме з дати отримання вимоги можна говорити про момент початку проведення примусової інвентаризації – як дату, станом на яку вона проводиться. Інвентаризувати (тобто перевірити фактичну наявність) ОЗ, ТМЦ і коштів можна тільки «на сьогодні», але аж ніяк не «на вчора» або «на позавчора». Тому така інвентаризація може проводитися тільки на дату, що припадає на час проведення самої перевірки, але ніяк не «заднім числом» – вимагати цього податківці не мають права (постанова Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 р. №810/3231/15).
У разі відмови платника від проведення інвентаризації згідно п. 94.2.8 ПКУ може бути застосовано арешт майна з усіма витікаючими наслідками. Недопуск перевіряючих до проведення інвентаризації оформлюється актом та, як правило, трактується фіскалами саме як відмова платника та підстава для застосування адмінарешту.
Водночас, належною підставою для застосування арешту майна є саме відмова платника від проведення інвентаризації, а не відмова від її проведення у присутності посадових осіб контролюючого органу (постанова ВС КАС від 13.02.2019 р. у справі №820/817/17).