19 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 819/1569/16, адміністративне провадження №К/9901/36119/18 (ЄДРСРУ № 79957119) досліджував питання щодо періоду та граничних строків проведення камеральної перевірки.
18 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № П/811/1313/16, адміністративне провадження № К/9901/40071/18 (ЄДРСРУ № 79957191) підтвердив, що системний аналіз норм, які діяли до 01.01.2017 року, свідчить про те, що мета камеральної перевірки – виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов’язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.
Камеральна перевірка проводиться на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних.
Щодо порушення строків проведення камеральної перевірки, Суд зазначає, що відповідно до пункту 200.10 ПКУ протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Системний аналіз наведених норм, в редакції, яка діяла на час проведення перевірки, свідчить про те, що предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути й інші питання, зокрема своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Верховний Суд зазначає, що проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, та з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.
Згідно позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 820/3544/17, адміністративне провадження №К/9901/34710/18 (ЄДРСРУ 73901935) вбачається, що норма пункту 102.1. ПКУ пов’язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань.
Згідно ІПК ДФС від 12.12.2017 р. N 2940/6/99-99-12-02-04-15/ІПК п. 76.3 ПКУ (у редакції з 01.01.2017 р.) передбачає, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Відтак, Верховний Суд погоджується, що строки, зазначені пунктом 200.10 ПКУ стосуються перевірки даних, зазначених у податкових деклараціях, а в даному випадку перевірка проводилась з приводу дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних.
З урахуванням викладеного вбачається, що камеральною перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань.