У разі нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт.
Коефіцієнт обчислюється за такою формулою К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (для ставки податку 18% – коефіцієнт 1,21951).
У податковому розрахунку за ф. №1ДФ у графі 3а «Сума нарахованого доходу», відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу.
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).
У графі 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за ф. №1ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
Оскільки зазначений «натуральний» коефіцієнт при нарахуванні доходів у негрошовій формі застосовується для визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, то у разі надання доходів у негрошовій формі, суми нарахованого доходу у графах 3а «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за ф. №1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнту.
Зазначена норма передбачена п. 164.5 ПКУ, п. 3.2, п. 3.3 розд. ІІІ Порядку №4.
(Джерело: ДФС у Запорізькій області)