Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого рішення з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування, сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість.
Висновки податкового органу ґрунтуються на оформленні фінансово-господарських операцій з метою вигоди у вигляді формування податкового кредиту без їх фактичного здійснення.
Оцінивши повноту, характер, об`єктивність та юридичне значення установлених конкретних фактичних обставин справи, врахувавши неподання документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують здійснення такого роду операцій та у сукупності з первинними документами засвідчують їх виконання, суди констатували, що представлені позивачем документи не підтверджують виконання робіт та здійснення поставки товару на користь позивача саме згаданими суб`єктами господарювання. Наведені обставини у сукупності та взаємозв`язку не дали судам першої та апеляційної інстанції можливості встановити руху активів на шляху до позивача у справі, участь контрагентів у такому ланцюгу, реальні зміни майнового стану підприємства внаслідок таких відносин, його власному капіталі та були цілком об`єктивно розцінені як доказ безтоварності цих операцій, що виключає їх відображення у обліку підприємства й підстави для формування позивачем податкового кредиту за такими відносинами.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №808/1674/17 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2017 та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 – без змін.