Відповідно до чинного законодавства виконання робіт, надання послуг фізичною особою може здійснюватися як на підставі трудового договору, так і цивільно-правового договору.
Сторонами трудового договору є працівник і роботодавець, а цивільно-правового — замовник і виконавець.
Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, самостійно організовує свою роботу (якщо іншого не передбачено цивільно-правовим договором) і виконує її на власний ризик. Питання використання матеріалів та інструментів, необхідних для надання послуг або виконання робіт, визначається умовами цивільно-правового договору. Законодавство про працю на такі відносини не поширюється.
Примітка: при виконанні роботи за ознаками, притаманними трудовим відносинам, з особою слід укладати трудові договори:
- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327;
- обов’язок роботодавця надати робоче місце;
- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації з урахуванням Закону України «Про охорону праці» тощо .
(Джерело: (Лист Мінсоцполітики від 23.05.2017 р. № 10620/0/2-17/13).