Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (ГО).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Форма та зміст розрахункових документів визначена Положенням, що затверджене наказом Міфіну від 21 липня 2016 року № 13 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.
Розділом ІІ Положення передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом чеку є назва товару (послуги).
Таким чином, фіскальний касовий чек на товари (послуги) визнається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).
Отже, виходячи з цього, назва товару в фіскальному чеку РРО/ПРРО повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва повинна відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.
(Джерело: ДПСУ)