Після отримання ДПС Скарги та надсилання платнику першої квитанції, здійснюється перевірка даних Скарги, які визначені п. 10 Порядку (за виключенням інформації про причини незгоди платника податку з рішенням комісії регіонального рівня; вимог платника податку, який подає скаргу), на відповідність даним ДПС.
У випадку виявлення розбіжностей платнику направляється друга квитанція з повідомленням про помилки.
Після їх усунення та в межах передбаченого п. 3 Порядку строку платник податку повторно направляє до ДПС Скаргу з додатками. Якщо розбіжності відсутні – Скарга реєструється в ДПС.
Крім того, якщо після реєстрації Скарги в ДПС платник виявив помилку в даних, по яким не проводиться автоматизована перевірка, то він може надіслати заяву про відкликання Скарги. Відповідно до п. 13 Порядку, у разі коли до прийняття рішення комісією центрального рівня надійшла заява платника податку про відкликання Скарги (додаток 2), така Скарга залишається без розгляду, а платнику податку в автоматичному режимі надсилається відповідна квитанція. Така квитанція є підтвердженням залишення Скарги без розгляду.
В подальшому платник має право повторно подати Скаргу до комісії центрального рівня з урахуванням законодавчо встановлених строків.
При цьому відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ, а також в інших випадках, передбачених ПКУ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 ПКУ.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Водночас, п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 та 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;
строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків – суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені ст.ст. 59 – 60, 87 – 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов’язань згідно із ст. 116 ПКУ.
(Джерело: ДПСУ)