Верховний Суд постановою від 04.08.2022 у справі № 640/18441/20 підтримав позицію Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України, що полягає у наступному.
Форми розрахункових документів, затверджені Положенням у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документу передає інформація, що повинна зазначатись платниками податків у встановленому формою вигляді, у встановленому формою полі – та є реквізитами розрахункових документів.
Сама по собі форма та зміст розрахункових документів не вимагає від платників податків виконання жодних додаткових обов’язків щодо адміністрування податків та/чи зборів. Але виключення окремих полів з форми чеку, у випадку відсутності обов’язку у платника їх заповнювати, є нелогічним. Тим більше, що у разі відсутності певних даних, не залежно від обов’язковості їх занесення до форми чеку, інформація у відповідному полі чеку не заповнюється.
Водночас відсутність обов’язкових реквізитів розрахункових документів, за умови наявності інформації та відповідно до обов’язку платника податків заповнити інформацією відповідні поля форми чеку, будуть призводити до визнання таких розрахункових документів невідповідними.
Враховуючи вищевикладене, заповнення полів форми розрахункових документів є обовʼязковим лише за умови наявності у платника податків інформації, яка безпосередньо пов’язана з ним і відповідає змісту розрахункового документу, що формується.
Як приклади:
не заповнюють поля для платників ПДВ платники, що не є платниками цього податку, альтернативний спосіб заповнення «Без ПДВ»;
не заповнюють поля для акцизного податку платники, що не є платниками цього податку, альтернативний спосіб заповнення «Без АП»;
не заповнюють поле код УКТЗЕД по товарам, що не є підакцизними.
Наведені приклади не є виключними.
(Джерело: Постанова ВСУ від 04.08.2022 у справі № 640/18441/20)