Нічним вважається час з 22 години вечора до 6 години ранку.
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Стаття 54 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) передбачає, що за умов роботи у нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину.
Це правило не поширюється на працівників для яких уже передбачено скорочення робочого часу, а саме – для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень та для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
Тривалість роботи також нe скорочується, якщо робітник прийнятий для роботи лишe у нічний час. Тривалість нічної роботи може прирівнюватись до денної у таких випадках:
- коли цe необхідно за умовами виpобництва, зoкрема, в безперервних виробництвах;
- на змінних роботах пpи шестиденному робочому тижнi з oдним вихідним днем.
Робота у нічний час оплачується в підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час ( ст. 108 КЗпП України).
Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Робота у нічний час враховується як шкідливий виробничий фактор, який надає право особі отримувати пенсію за віком на пільгових умовах.
Перелік посад, займаючи які працівники мають право вийти на пенсію раніше встановленого законодавством строку, можливо знайти у постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 24 червня 2016 року № 461.
Згідно зі ст. 55 КЗпП України до роботи у нічний час забороняється залучати:
- вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років;
- осіб, молодших вісімнадцяти років;
- працівників інших категорій, передбачених законодавством, зокрема, батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.
Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід. Зазначені обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї.
До роботи у нічний час, за деяких умов, можливо залучати такі категорії працівників:
1) осіб з інвалідністю — лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям;
2) осіб похилого віку — тільки за їх згодою та за умови, що це дозволяється їм за станом здоров’я.
(Джерело: Координаційний центр з надання правової допомоги )