Відповідно п.п.14.1.1142 Податкового кодексу України, мінімальне податкове зобов’язання — це розрахункова сума податків, яка підлягає сплаті особами, що володіють або користуються сільськогосподарськими угіддями.
МПЗ охоплює податки, збори й платежі, що справляються з діяльності, пов’язаної із виробництвом і реалізацією власної сільгосппродукції, або з правом власності чи користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
Сума МПЗ визначається окремо щодо кожної земельної ділянки та об’єднується в загальне зобов’язання для кожного платника (юридичної особи, ФОП або фізичної особи). Розрахунок здійснює контролюючий орган на підставі даних державних реєстрів або документів, наданих платником.
Водночас пунктом 381.2 ПКУ встановлено, що МПЗ не визначається для таких земель:
дачних, садівничих або приватизованих членами кооперативів;
земель запасу та невитребуваних паїв розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування (якщо вони не передані в оренду);
ділянок у зоні відчуження Чорнобильської катастрофи;
віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;
земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або визнані непридатними за рішенням органів місцевого самоврядування.
Таким чином, власникам та орендарям сільгоспземель важливо знати: якщо ваша ділянка не підпадає під винятки, вам необхідно враховувати МПЗ у своїх податкових розрахунках. Для детального розрахунку і консультацій рекомендуємо звернутися за посиланням : https://zir.tax.gov.ua.