Верховний суд досліджував питання визначення граничного строку на подання платником податків заперечень на акт перевірки відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України.
Суд відзначив, що для подання заперечень на акт перевірки платник податків може скористатись за своїм вибором наступними способами їх подання:
- безпосередньо до відповідного контролюючого органу;
- надіслати поштою через установи поштового зв’язку;
- в електронній формі за допомогою електронного кабінету платника в порядку, встановленому ст.ст.42,42-1 ПК України.
В першому випадку закінчення робочого дня у розумінні п.86.7 ст.86 ПК України співпадатиме із закінченням робочого часу у відповідному територіальному органі ДПС України, в другому випадку – із закінченням робочого часу відповідного поштового оператора. У випадку обрання платником податків шляху подання заперечень на акт перевірки в електронній формі через електронний кабінет платника закінчення строку, передбаченого п.86.7 ст.86 ПК України, припадатиме на двадцять четверту годину останнього (десятого) робочого дня строку.
Як вбачається з матеріалів справи, заперечення на акт перевірки позивачем було своєчасно здано на пошту в останній (десятий) робочий день строку на подання заперечень. Отже, податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийнято без розгляду у встановлений законом строк заперечень платника податків на акт перевірки та з порушенням його права брати участь у розгляді заперечень, тобто з порушенням норм п.86.7 ст.86 ПК України, які мають характер істотних порушень прав платника.
(Джерело: Постанова Верховного Суду від 24 грудня 2024 року справа №640/20970/22)