Відповідальність за ненадання, неподання або подання не в повному обсязі відповіді на запит ДПС

Законом України від 20 березня 2023 року № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» внесено зміни до ПКУ, якими, зокрема, доповнено статтю 121 Кодексу новим пунктом 121.2.

Так, відповідно до пункту 121.2 статті 1211 розділу ІІ Кодексу у разі ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації нам запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підпунктів 6 – 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, передбачено накладення штрафу у розмірі 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт, а за неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, передбачено накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов’язку подання інформації.

Підпунктом 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу встановлено підстави, відповідно до яких контролюючий орган має право звернутися до суб’єкта інформаційних відносин з відповідним запитом.

Разом із цим, слід звернути увагу на те, що відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних систем електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних систем електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, своєчасність надання інформації та запит контролюючого органу відповідно до підпунктів 6 – 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу.

(Джерело: ДПС в Одеській області)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *