Відповідно до пп.392 .1.2. ПКУ з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.
Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України:
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.
Відповідно до пп. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:
– кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;
– заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
– кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрат визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;
– ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи – резидента протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).
Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512.
10.02.2023 набрав чинності наказ Мінфіну від 30.11.2022 № 408, яким затверджено Порядок надання засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи на вимогу контролюючого органу письмового підтвердження щодо відповідності умовам, передбаченим пп. 392.1.5.1 пп. 392.1.5 п. 392.1 ст. 392 розділу І ПКУ .
Дія Порядку поширюється на фізичних осіб – резидентів України або юридичних осіб – резидентів України, які є засновниками трасту, власниками частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи.
До утворень без статусу юридичної особи належать, зокрема, але не виключно, трасти (як форма майнових договірних відносин як такі, що мають, так і не мають статусу податкового резидента однієї держави), фонди, установи, інші особи-нерезиденти, організаційно-правову форму яких включено до переліку1, затвердженого Кабміном відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 ПКУ, які відповідно до особистого закону не є юридичними особами.
Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі, якщо така особа є засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка, або учасником (партнером з повною або обмеженою відповідальністю) партнерства, до активів якого входить частка в юридичній особі. Засновник трасту, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка в юридичній особі, не вважається таким, що володіє цією часткою, якщо додержуються одночасно умови, визначені у пп. 392.1.5.1 ст. 392 Кодексу.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку контролюючий орган має право звернутися до такої особи з вимогою надати письмове та документальне підтвердження щодо додержання нею передбачених умов.
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу.
Засновник трасту, власник частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи разом з Письмовим підтвердженням має надати такі документи:
– повідомлення особи, яка здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (зокрема, але не виключно, трастового керуючого);
– витяг з трастової угоди у вигляді інформації щодо імені засновника трасту, трастового керуючого, протектора (якщо призначений), бенефіціара/бенефіціарів (якщо призначений/призначені) та відомостей, зазначених у пп. 392.1.5.1 пп. 392.1.5 п. 392.1 ст. 392 Кодексу, за нотаріально засвідченим підписом особи, яка здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи, а у разі, якщо така особа не є регульованою та/або ліцензованою, то нотаріально засвідченим підписом адміністратора такої особи, який регулюється та/або ліцензується відповідно до особистого закону (далі – Витяг);
– юридичний висновок, адресований засновнику, за законодавством країни заснування діскреційного безвідкличного трасту, що підтверджує відомості, зазначені в пп. 392.1.5.1 пп. 392.1.5 п. 392.1 ст. 392 Кодексу, наданий юридичною фірмою або іншою особою, яка має право надавати юридичні або адвокатські послуги, діяльність якої підлягає обов’язковому ліцензуванню або регулюванню відповідно до особистого закону (далі – Юридичний висновок). Підписи осіб мають бути нотаріально засвідченими.
Повідомлення надається трастовим керуючим, довірчим/титульним власником, іншим номінальним утримувачем (номінальним власником) із зазначенням інформації щодо іншої особи/інших осіб, яка здійснює/які здійснюють управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (у разі наявності), чи іншої особи, яка призначається для контролю над діями особи/осіб, яка здійснює/які здійснюють управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (у разі наявності).
Повідомлення, Витяг та Юридичний висновок мають бути належним чином легалізовані відповідно до вимог законодавства України.
Контролюючий орган запитує у платника податків (за його згодою) надання належним чином оформленого перекладу українською мовою документів, визначених пп. 392.1.5.3 пп. 392.1.5 п. 392.1 ст. 392 Кодексу.
Письмове підтвердження надсилається до контролюючого органу протягом одного місяця з дати отримання платником податку відповідного запиту.
Контролюючий орган має право направити особі, визначеній у пп. 392.1.5.1 пп. 392.1.5 п. 392.1 ст. 392 Кодексу, запит щодо надання документального підтвердження або витягів з документації стосовно інформації, зазначеної у Повідомленні, Юридичному висновку.
Відповідальність
Відкриваючи бізнес за кордоном, юридична або фізична особа резидент України з 1 січня 2022 року зобов’язана складати та подавати:
– інформацію про набуття/припинення участі у КІК, зокрема Повідомлення про набуття (початок здiйснення фактичного контролю) або вiдчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в iноземнiй юридичнiй особi або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення), форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512;
– щорічний звіт про КІК (одночасно з річною декларацією про майновий стан і доходи). Згідно з п. 54 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, зокрема, контролюючі особи мають право подати Звіт за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної Декларації за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
Відповідно до положень ст. 392 ПКУ КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що перебуває під контролем фізичної або юридичної особи – резидента України, відповідно до правил ПКУ.
У разі неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені пп. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу, до таких контролюючих осіб застосовується відповідальність згідно з п. 120.7 ст. 120 Кодексу.
Вимоги пп. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу не застосовуються, якщо контрольована іноземна компанія є публічною компанією, вимоги до якої встановлені пп. 392.4.2.2 пп. 392.4.2 п. 392.4 ст. 392 Кодексу.
За несвоєчасну подачу Повідомлення штрафні санкції та/або пеня не застосовують.
(Джерело: ДПСУ)