Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (зі змінами, далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або зарахування коштів абр відвантаження товарів (послуг).
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів або дата отримання товарів/послуг.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Статтею 601 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV визначено, що зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Виходячи із зазначеного, обома контрагентами при постачанні товарів/послуг повинні бути визначені податкові зобов’язання, а при отриманні товарів/послуг – податковий кредит.
Припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не змінює визначені податкові зобов’язання/податковий кредит таких контрагентів.
Якщо платником податку, який застосовує касовий метод податкового обліку проведено зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами поставки товарів/послуг, то таке зарахування є отриманням інших видів компенсацій вартості поставлених товарів/послуг.
При цьому такий платник податку на дату проведення зарахування зустрічних однорідних вимог визначає податкові зобов’язання за поставленими товарами/послугами та відповідно податковий кредит за отриманими товарами/послугами (за умови дотримання інших норм ПКУ щодо формування податкового кредиту).
(Джерело: ДПСУ)