Відповідно до вимог частини 2 статті 2 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР, право на відпустки забезпечується забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 Закону № 504.
Згідно вимог частини 1 статті 24 Закону № 504 грошова компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи виплачується у разі звільнення працівника.
Втім, частиною 4 статті 24 Закону № 504 передбачено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
(Джерело: ДПСУ)