Відповідно до підпункту 240.1.1 пункту 240.1 статті 240 ПКУ встановлено, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
При цьому, згідно з пунктом 240.7 статті 240 ПКУ не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у пункті 240.1 статті 240, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік. У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулось таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулось таке перевищення.
Пунктом 37 підрозділу 5 «Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки екологічного податку становлять 60 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 ПКУ.
Водночас, Законом України від 13.12.2022 № 2836 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших Законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» підрозділ 5 «Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 46, відповідно до якого, тимчасово на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розділу VIII «Екологічний податок» ПКУ не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному у п.п.14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД.
(Джерело: ДПСУ)