Значна кількість мешканців сільських населених пунктів є власниками земельних часток (паїв), право на які вони набули відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Відповідно до цього ж Указу право на земельний пай засвідчується сертифікатом. Його власник має право володіти та користуватися своїм паєм. Так як сертифікат засвідчує лише право його власника на отримання земельної ділянки (а не право на саму ділянку), то цей документ не визначає меж земельної ділянки, а вказує лише його площу в умовних кадастрових гектарах і вартість (у гривнях).

Оформлення права власності на земельну ділянку регламентовано Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Тобто, для оформлення права власності на земельну ділянку (пай) необхідно здійснити такі дії:

1. Звернутися до відповідної сільської, селищної міської ради (якщо земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту) або до відділу Держгеокадастру ї (якщо земельна ділянка розташована за межами населених пунктів) із письмовим клопотанням про передачу у власність відповідної земельної ділянки та надання дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). До заяви необхідно додати: копію сертифікату за земельну частку (пай), копію свідоцтва про вступ у спадщину або нотаріально посвідчений договір про набуття права власності на земельну частку (пай) або рішення суду про визнання права власності на земельну частку (пай).
2. Звернутися до землевпорядної організації та укласти договір на розробку проектної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
3. Зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (ДЗК) з присвоєнням їй кадастрового номеру. За результатами реєстрації видається Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
4. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення земельної ділянки у власність, додавши до клопотання витяг з Державного земельного кадастру.
5. Отримавши рішення про затвердження проектної документації зареєструвати право власності на земельну ділянку. За результатами реєстрації отримати Витяг про державну реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме земельну ділянку(пай).

Оподаткування земельного паю

В Україні кожен власник земельного паю має сплатити мінімальне податкове зобов’язання. Проте якщо земельну ділянку (пай) передано в оренду (субаренду), податок повинні сплачувати орендарі або користувачі такої земельної ділянки.

Мінімальне податкове зобов’язання не встановлюється та, відповідно, не підлягає сплаті за:

-земельні ділянки, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівницькими (городницькими) кооперативами (спілками), а також придбані у власність/користування членами цих кооперативів за результатами приватизації;

-землі запасу;

-земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01.01.2022 перебували в межах населених пунктів;

-земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно зі змінами, внесеними Законом № 2120-IX, тимчасово за 2022 та 2023 звітні роки не нараховується та не сплачується податок за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованих територіях або на територіях, де ведуться бойові дії, а також визначені як засмічені вибухонебезпечними предметами /або у яких є фортифікаційні споруди.

Загалом для орендарів, які впроваджують свою діяльність відповідно до встановлених законодавством вимог, нічого не зміниться. У той же час, якщо орендодавці передають свої земельні ділянки орендарям без належного оформлення таких відносин, то обов’язок сплати податку покладатиметься саме на орендодавця.

Зокрема, орендодавець отримає до 1 липня 2023 року податкове повідомлення-рішення разом з розрахунком, проте якщо контролюючий орган не надішле або не вручить останньому такі документи, то орендодавець звільняється від відповідальності за його несплату, проте обов’язок сплатити залишається.