Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Відповідно до ст. 15 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Поряд з цим зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (частина перша ст. 30 Закону).
Підстави припинення дії договору оренди землі визначені ст. 31 Закону, зокрема, згідно з частиною третьою ст. 31 Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи вищевикладене, якщо право власності або договір оренди оформлено на фізичну особу – підприємця, то після внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, податкову декларацію з плати за землю такою фізичною особою на наступний рік до контролюючого органу подавати не потрібно.
При цьому нарахування земельного податку на підставі правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності на земельну ділянку, або нарахування орендної плати на підставі укладеного договору оренди (до припинення його дії (розірвання)) буде здійснюватися контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає фізичній особі у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю.
Разом з тим, у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності, підприємець повинен звернутися до органів місцевого самоврядування для переоформлення або укладання додаткової угоди, щодо оформлення договору оренди державної та/або комунальної власності на фізичну особу (громадянина) у зв’язку з втратою статусу фізичної особи – підприємця.
(Джерело: ДПС у Черкаській області)