Особливості переходу платників на спрощену систему оподаткування

Чи буде анульовано реєстрацію платника ПДВ на період дії особливого податкового режиму (єдиний податок третьої групи за ставкою 2 %)?

Суб’єктам господарювання, які оберуть третю групу єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу, на час переходу на спрощену систему оподаткування перебуватимуть у статусі платника ПДВ, реєстрація платника ПДВ не анулюється, а є призупиненою на період перебування такого суб’єкта господарювання на третій групі єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу.

Якщо ні, то чи повинен платник єдиного податку за ставкою 2 % подавати декларацію з ПДВ?

Оскільки у суб’єкта господарювання на третій групі єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу відсутні об’єкти оподаткування податком на додану вартість та з врахуванням пунктів 9.5 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і 49.2 розділу ІІ Кодексу у такого суб’єкта господарювання відсутній обов’язок щодо нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з ввезення та з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та які здійснені в період перебування на такій спрощеній системі оподаткування.

Чи залишається право у платника ПДВ, що обрав єдиний податок за ставкою 2 %, складати ПН/РК?

Платники ПДВ позбавляються права на складання податкових накладних та розрахунків коригування до них за операціями, що здійснені в період перебування такого суб’єкта господарювання на третій групі єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу.

Як платник ПДВ може дізнатися чи обрав його постачальник або покупець єдиний податок за ставкою 2 %?

Реєстрація суб’єкта господарювання платником єдиного податку за ставкою 2 відсотків доходу здійснюється шляхом внесення до Реєстру платників єдиного податку. На вебпорталі ДПС за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua реалізована можливість щодо перевірки належності суб’єкта господарювання до платників єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу.

Якщо платник ПДВ до переходу на єдиний податок за ставкою 2 % придбавав товари з ПДВ, які залишились НЕ проданими на кінець ВС/НП, то чи може такий платник ПДВ мати право на ПК з ПДВ після завершення ВС/НП і повернення на загальну систему оподаткування ПДВ?

Враховуючи передбачений підпунктом 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу порядок автоматичного відновлення правил нарахування та сплати ПДВ після завершення воєнного стану у платника ПДВ зберігається право на використання сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, за товарами/послугами не реалізованими у період перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотки, при обчисленні податкових зобов’язань з ПДВ у податковій звітності за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів та подальші звітні періоди.

Дані рядка 21 податкової декларації з ПДВ за останній звітний період до переходу на спрощену систему оподаткування підлягають перенесенню до рядка 16.1 «Від’ємне значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів.

Якщо платник єдиного податку за ставкою 2 % придбавав товари з ПДВ, які залишились НЕ проданими після завершення ВС/НП, то чи може такий платник ПДВ мати право на ПК ПДВ після ВС/НП і повернення на загальну систему оподаткування ПДВ?

У даній ситуації у платника відсутні підстави для формування податкового кредиту при придбанні товарів у період перебування на спрощеній системі оподаткування, відповідно, після переходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платника ПДВ за такими придбаними товарами, які не продані в період застосування спрощеної системи оподаткування, податковий кредит не відновлюється.

Яка процедура переходу на єдиний податок за ставкою 2 % (заява, кабінет, паперова форма, тощо)? Та в які терміни?

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за вибором у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотримання вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Суб’єкт господарювання, у разі не можливості подання заяви до контролюючого органу за місцем податкового обліку, може подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування у паперовій формі до будь-якого найближчого контролюючого органу.

Також суб’єкт господарювання має можливість подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки через Електронний кабінет.

Для новостворених зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання термін для подання заяви становить 10 днів з дня державної реєстрації. Такі суб’єкти господарювання вважатимуться платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

Для діючих суб’єктів господарювання, які скористаються правом перейти на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 2 відсотки доходу, змінено граничні терміни для подання заяви.

Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки:

з 1 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року;
з наступного робочого дня після подання заяви – у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.

Як будемо звітувати по єдиному податку за ставкою 2 % (терміни та форми)?

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу є календарний місяць.

Наразі з урахуванням змін, внесених до Кодексу, розробляється нова форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного та надзвичайного станів.

Якщо переходити з 4 групи на 3 групу, то чи потрібно подавати уточнюючу до декларації 4 групи?

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року визначений перелік податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи.

За результатами камеральної перевірки поданої суб’єктом господарювання податкової звітності, контролюючий орган ДПС надає або підтверджує статус платника єдиного податку четвертої групи на відповідний податковий (звітний) рік.

Наразі внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, зокрема, знято обмеження на проведення камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до підпункту 9.8 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими цим пунктом, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими цим пунктом:

з 1 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року;
з наступного робочого дня після подання заяви – у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.

Якщо суб’єкт господарювання скористається правом переходу на третю групу єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу шляхом подання до контролюючого органу заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, такий суб’єкт господарювання повинен подати
уточнюючу (-і) декларацію(-ії) платника єдиного податку четвертої групи та зменшити до нуля податкові зобов’язання по єдиному податку четвертої групи, які були задекларовані до сплати у раніше поданій(-их) податковій(-их) декларації(-ях) платника єдиного податку четвертої групи.

Чи буде зараховано як переплата єдиний 4 групи або повернення цих грошей? Або зарахування авансом з єдиного 4 групи на єдиний 3 групи?

Згідно з підпунктом 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.

Таким чином, платники єдиного податку четвертої групи, які в період дії воєнного, надзвичайного стану скористаються правом обрати третю групу єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу, після закінчення періоду дії такого стану автоматично перейдуть на четверту групу єдиного податку та матимуть можливість використати суму надміру сплачених податкових зобов’язань з єдиного податку четвертої групи на погашення грошового зобов’язання з єдиного податку четвертої групи майбутніх періодів.

За який звітний період подається остання декларація з ПДВ у разі переходу на єдиний податок за ставкою 2 %?

Останнім звітним (податковим) періодом для платника ПДВ, який обрав спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, є звітний місяць (його частина) у якому платником подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки.

Якщо не анулюється реєстрація платника ПДВ, то чи потрібно буде нараховувати «умовні» податкові зобов’язання з ПДВ по активах, що були придбані з ПДВ, а реалізовані у період застосування єдиного податку за ставкою 2 %?

Після завершення застосування спрощеної системи оподаткування при відновленні правил нарахування та сплати ПДВ платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу повинен нарахувати податкові зобов’язання на вартість товарів, послуг, необоротних активів використаних (поставлених, реалізованих) в не оподатковуваних операціях (реалізованих у період дії воєнного, надзвичайного стану), суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки:

за товарами/послугами – виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг,
по необоротних активах, які фактично використані (поставлені, реалізовані) у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 % доходу – виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.

Відповідно, платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення дії воєнного, надзвичайного станів і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.

Чи є якісь особливості нарахування «умовних» податкових зобов’язань з ПДВ по необоротних активах?

Так є! Після відновлення правил нарахування та сплати ПДВ платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу повинен нарахувати податкові зобов’язання на вартість товарів, послуг, необоротних активів використаних (поставлених, реалізованих) у не оподатковуваних операціях, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки:

за товарами/послугами – виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг,
по необоротних активах, які фактично використані (поставлені, реалізовані) в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 % доходу – виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Тобто, по необоротних активах, які в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 % доходу, використані частково – по пункту 198.5 статті 198 Кодексу податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.

При переході на єдиний податок за ставкою 2 % чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення (імпорту) товарів?

При переході на сплату єдиного податку за ставкою 2 % такі платники не сплачують податок на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України.

Якщо є операції, по яких отримано аванс з ПДВ, а завершення таких операцій буде після переходу на єдиний податок за ставкою 2 % і зворотне?

При визначенні податкових зобов’язань з податку на додану вартість діє правило «першої події». Тому, якщо за товари (послуги) отримано аванс в період перебування на загальній системі оподаткування, то така операція підлягає оподаткуванню податком на додану вартість у період її здійснення (отримання авансу) в загальному порядку.

У випадку, якщо аванс за товари/послуги отримано в період застосування спрощеної системи оподаткування, а фактичне відвантаження товару буде здійснюватися після переходу на загальну систему, то податкові зобов’язання з ПДВ у даному випадку нараховуватись не будуть, оскільки перша подія припадає на період, коли платник застосовував спрощену систему оподаткування.

Чи потрібно платникам 3 групи подавати заяву для переходу на єдиний податок за ставкою 2 %?

Відповідно до підпункту 8 підпункту 298.3.1 пункту 298.3 статті 298 Кодексу до заяви включаються відомості, зокрема, про зміну ставки платника єдиного податку.

Враховуючи зазначене, платники єдиного податку третьої групи за ставкою 3 та 5 відсотків, які приймуть рішення про перехід на ставку 2 відсотки доходу, повинні подати до контролюючого органу заяву про зміну ставки.

При цьому, у заяві про зміну ставки суб’єкти господарювання:

не заповнюють розділ 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування»;
зазначають у розділі 5.2 «Зміна ставки та групи» у полі «зі ставки» діючу ставку у розмірі 3 або 5 відсотків, а у полі «на ставку» – обрану ставка у розмірі 2 відсотки доходу.

Питання по експортерах, якщо хтось з них захоче перейти на єдиний податок за ставкою 2%. ПК по придбаним з ПДВ та експортованим товарам збережеться, або також необхідно здійснювати умовний продаж?

При переході на спрощену систему оподаткування, особливості якої визначено пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, платник втрачає підстави для застосування нульової ставки ПДВ при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України (експорт). Відповідно, за товарами/послугами, що були придбані з ПДВ до переходу на спрощену систему та експортовані під час застосування спрощеної системи оподаткування, або використані для виробництва продукції, експорт якої був здійснений під час застосування спрощеної системи оподаткування, платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу у першому звітному періоді після завершення використання спрощеної системи оподаткування.

ПДВ при імпорті на митниці сплачуємо, але відшкодування не отримуємо при застосуванні спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 %.

Після відміни воєнного стану як буде розраховуватись граничний обсяг доходу для ФОП 3 групи для можливості перебування на єдиному податку і надалі? Невже залишиться на рівні 10 млрд грн.? А якщо ФОП за воєнний період перевищить 7 млн грн, після закінчення воєнного стану – ФОП має перейти на загальну систему, чи як?

Суб’єкти господарювання – платники третьої групи, після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування зі сплати єдиного податку за ставкою 2 %, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених підпунктом 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.

Тобто, платники третьої групи, що сплачували єдиний податок до 31.03.2022 за ставкою 5 %, та які перейшли на сплату єдиного податку з 01 квітня 2022 року на ставку 2 % з обсягом доходу до 10 мільярдів гривень, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану повертаються знову на сплату єдиного податку за ставкою 5 % з дотриманням обмеження в обсязі доходу, одержаного протягом календарного року, що повинен не перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (не більше 7 585 500 грн).

При цьому наголошуємо, що повернення до попередніх ставок єдиного податку (системи оподаткування) відбувається автоматично, без подання заяви.

Чи можна включати в ПК суми ПДВ на підставі первинних документів за весь лютий з 1 по 28 число, чи по первинних документах без зареєстрованих П/Н- тільки починаючи з 24 лютого, а за 1-23 лютого – тільки на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних? Тому що по різному трактують роз’яснення ДПС. Хоча строк реєстрації п/н за 1-15 лютого – був до 28 лютого включно?

За звітний період лютий 2022 року податковий кредит формується:

по операціях, за якими постачальниками зареєстровані в ЄРПН податкові накладні – на підставі податкових накладних, що були зареєстровані в ЄРПН постачальниками до 24.02.2022;
по операціях, за якими постачальником не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні (в тому числі, які здійснені в період з 01.02 по 23.02), на підставі наявних у платника податку первинних документів бухгалтерського обліку, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Експорт пройшов без МД, як включати в декларацію ПДВ і чи буде оформлятися МД пізніше?

Експортні операції відображаються у податковій декларації з ПДВ на підставі даних митних декларацій.

Питання щодо оформлення митних декларацій не відноситься до компетенції ДПС.

А як буде із земельним податком за земельні ділянки (паї) власників фізичних осіб при переході із 4-ї групи на 3-тю? Нарахування земельного податку фізичним особам – орендодавцям буде автоматично ДПС за період поки орендар був на єдиному 3 групи (2 %)?

Згідно п. 281.3. ст. 281 Кодексу України від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Отже, у разі переходу суб’єктом господарювання – платником єдиного податку четвертої групи на третю групу єдиного податку з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, фізичні особи, які передали в оренду земельні ділянки, земельні частки (паї) такому платнику, втрачають право користування пільгою зі сплати земельного податку, передбаченою п. 281.3 ст. 281 Кодексу.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу спеціальний режим оподаткування єдиним податком запроваджено тимчасово з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. При цьому згідно п. п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених
пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу.

Водночас, якщо право на пільгу по земельному податку у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 Кодексу).

Враховуючи викладене вище, нарахування контролюючими органами сум земельного податку фізичним особам проводиться пропорційно періоду, протягом якого такі фізичні особи не користувались пільгами, встановленими ст. 281 Кодексу.

Разом з цим, платники плати за землю мають право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.

Сплата єдиного податку за ставкою 2 відсотки буде враховуватись в розрахунок МПЗ?

Відповідно до пункту 2971.4 статті 2971 Кодексу для платника єдиного податку третьої групи (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до підпункту 14.1.262 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, становить менше 75 відсотків, різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, зокрема, відноситься єдиний податок, сплачений платником єдиного податку третьої групи у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до підпункту 14.1.262 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Що робити тим юрособам, офіси яких зруйновані та відповідно всі архіви, всю первинку протягом трьох місяців неможливо буде відновити?

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Кодексом для подання податкової звітності.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених статтею 200 Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки у межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому пунктом 44.5 Кодексу, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Одночасно повідомляємо, що відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим, відповідно до пункту 7 розділу I Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі – Положення № 879), у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов’язково проводиться інвентаризація активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання.

При цьому згідно з пунктом 8 Положення № 879 підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов’язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Порядок документального оформлення інвентаризації активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання, визначено у Положенні № 879.

Якщо територія буде в переліку на звільнення від сплати орендної плати за землю, то подавати уточнення до декларацій по оренді землі? І це буде з 01.04.2022?

Платники плати за землю, у тому числі й орендної плати, за земельні ділянки, на територіях визначених КМУ, мають право подати уточнюючі податкові декларації, у яких, починаючи з березня 2022 року, податкові зобов’язання, які були задекларовані до сплати у раніше поданих податкових деклараціях, змінити та зазначити у розмірі «0», крім податкових зобов’язань за січень та лютий 2022 року. Це стосується також платників єдиного податку четвертої групи, які у лютому 2022 року подали відповідні податкові декларації з плати за землю.

Чи планується внесення в реєстр платників єдиного податку даних про початок застосування системи та припинення по платниках, що обрали єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відсотки?

Підпунктом 299.7 статті 299 Кодексу визначено перелік відомостей про платника єдиного податку, які вносяться до реєстру платників єдиного податку. Так, у реєстрі зазначаються, зокрема, інформація про ставку та групу платника єдиного податку, дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, дату реєстрації та дату анулювання такої реєстрації. На сьогодні доопрацьовано програмне забезпечення ДПС у частині відображення в реєстрі платників єдиного податку інформації по суб’єктах господарювання, які скористаються правом обрати спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу.

Як буде формуватись декларація по податку на прибуток річна та враховуватись витрати, якщо на єдиному податку за ставкою 2 % будемо лише 2 квартали?

Для платників єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування у середині року, звітним податковим періодом є календарний рік (як для новостворених), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Отже при декларуванні податку на прибуток за 2022 ріку у разі переходу на загальну систему оподаткування наприклад з IV кварталу 2022 року, фінансовий результат до оподаткування визначається за правилами бухгалтерського обліку за IV квартал 2022 року.

При цьому, фінансовий результат до оподаткування податкового звітного періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари роботи, послуги, відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) незалежно від того, чи застосовує платник податку на прибуток коригувальні різниці чи ні.

А що з податком на нерухомість на окупованих територіях?

Відповідно до підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу:

за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку – юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку – фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов’язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок визнання об’єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.

Прокоментуйте перехідні положення, 1-й квартал загальна система, з 01.04.2022 єдиний податок за ставкою 2 %, гроші які заходять на розрахунковий рахунок, дохід за які був відображений у 1-му кварталі, а розрахунок здійснюється з 01.04.2022, єдиний податок 2 % обкладається?

Згідно з пунктом 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку:

для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;
для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 глави 1 розділу XIV Кодексу.

При цьому, підпунктом 6 пункту 292.11 статті 292 глави 1 розділу XIV Кодексу визначено, що до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця.

Враховуючи зазначене, у разі, якщо суб’єктом господарювання у період перебування на загальній системі оподаткування було включено вартість реалізованих товарів (робіт, послуг) до складу доходу при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу, то суми коштів за такі товари (роботи, послуги), які надійдуть на рахунок платника єдиного податку третьої групи у період його перебування на спрощеній системі з особливостями оподаткування, встановленими пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, не включаються до складу його доходу.

Чи діятимуть правила по перехідним операціям з єдиного податку на загальну систему і навпаки при переході на єдиний податок за ставкою 2 %? Наприклад пункту 292.6 статті 292 Кодексу?

Після переходу на сплату податку на прибуток підприємств фінансовий результат до оподаткування податкового звітного періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (пункт 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) незалежно від того, чи застосовує платник податку на прибуток коригувальні різниці чи ні.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку, який визначений статтею 292 Кодексу, розповсюджується на суб’єктів господарювання, які скористаються правом зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу. Зокрема, для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Кодексом.

Чи потрібно буде складати уточнені декларації з орендної плати на землю – для зменшення сплати на тимчасово окуповані території?

Платники орендної плати за земельні ділянки, на територіях визначених КМУ, мають право подати уточнюючі податкові декларації, у яких, починаючи з березня 2022 року, податкові зобов’язання, які були задекларовані до сплати у раніше поданих податкових деклараціях, змінити та зазначити у розмірі «0», крім податкових зобов’язань за січень та лютий 2022 року. Це стосується також платників єдиного податку четвертої групи, які у лютому 2022 року подали відповідні податкові декларації з плати за землю. Приклади заповнення таких декларацій будуть розміщені на вебпорталі ДПС.

Якщо господарство знаходиться на окупованій території, не працює ДПС та пошта, частковий зв’язок, як перейти на єдиний податок за ставкою 2 % та як бути з втраченим товаром та з понесеними збитками?

Заява про застосування спрощеної системи оподаткування може бути подана в один з визначених підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Кодексу способів за вибором платника податків, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі або через Електронний кабінет.

Вартість втраченого товару та понесених збитків на окупованій території буде врахована у складі витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку та відповідно вплине на зменшення об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за відповідний звітний період.

Чи можна при переході на єдиний податок за ставкою 2 % здійснювати негрошові розрахунки, наприклад, залік зустрічних однорідних вимог?

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку, який визначений статтею 292 Кодексу, розповсюджується на суб’єктів господарювання, які зареєструються платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу.

Так, доходом платників єдиного податку (фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292.3 Кодексу.

При цьому, відповідно до пункту 291.6 статі 291 Кодексу платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Враховуючи зазначене, платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу не мають права здійснювати розрахунки у негрошовій формі, у тому числі залік зустрічних однорідних вимог, бартерні операції, тощо.

Чи можна при переході на єдиний податок за ставкою 2 % проводити списання безнадійної, сумнівної заборгованості, із нарахуванням 2 % (пункт 292.6 статті 292 Кодексу)?

Чи потрібне підтвердження відсутності можливості подання декларації та сплати ПДВ?

Нормами Кодексу не передбачено надання контролюючому органу будь-яких підтверджень щодо неможливості подання податкової декларації з ПДВ та сплати податку до бюджету.

Чи можливий перехід на єдиний податок за ставкою 2 % при наявності податкового боргу? Скажімо ПДВ за лютий не сплачено.

Наявність податкового боргу не є підставою для відмови від реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу, оскільки відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Чи заяву на єдиний податок за ставкою 2 % можна подати онлайн через електронний кабінет?

Так, суб’єкти господарювання мають можливість скористатись можливістю подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу онлайн через Електронний кабінет.

Чи позбудеться пільг з податку на нерухомість платник єдиного податку четвертої групи (сільське господарство) при переході на спрощену систему 3 група (єдиний податок за ставкою 2 %)? (266.2.2. Не є об’єктом оподаткування: ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку).

Підпункт 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу визначає перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частку, які не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зокрема, абзацом «ж» цього підпункту визначено, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та які не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Дія зазначеної норми поширюється і на платників єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування, визначеними пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. Тобто, для таких платників не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Платник податку 4 групи переходить на 3 групу єдиного податку зі сплатою 2 %. У 2 кварталі все ж продає свою продукцію, яка вирощена раніше. У цю продукцію включені витрати, які придбані з ПДВ. Який перерахунок ПДВ потрібно зробити при поверненні на платника ПДВ і 4 групу?

Якщо платник єдиного податку 4 групи до переходу на 3 групу єдиного податку зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 % перебував у статусі платника ПДВ, то після відновлення правил нарахування та сплати ПДВ такий платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу повинен нарахувати податкові зобов’язання на вартість товарів, послуг, використаних (поставлених, реалізованих) в не оподатковуваних операціях, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг.

Відповідно, платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення використання спрощеної системи оподаткування і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за такими товарами/послугами.

Як буде визначатись дохід платників ЄП 3 групи за ставкою 2 %?

Чи не буде передбачено для платників єдиного податку 3 групи за ставкою 5 % автоматичний перехід на сплату єдиного податку за ставкою 2 %?

При цьому, у заяві про зміну ставки суб’єкти господарювання:

не заповнюють розділ 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування»;
зазначають у розділі 5.2 «Зміна ставки та групи» у полі «зі ставки» діючу ставку у розмірі 3 або 5 відсотків, а у полі «на ставку» – обрану ставку у розмірі 2 відсотки доходу.

Законом України від 3 березня 2022 року №2118-Х «Про внесення до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2118) внесено зміни до Податкового кодексу України. А саме: підпункт 69.2. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.

У разі встановлення факту подання не повного пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку на 2022 рік чи маємо право відмовляти суб’єкту господарювання у включенні в Реєстр платників єдиного податку четвертої групи на 2022 рік?

Чи правомірно надавати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік, якщо заборонено проводити камеральні перевірки?

Довідки про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік або відмови у такому підтвердженні статусу будуть надаватися за результатами камеральних перевірок поданої звітності.

З 01.01.2022 платниками єдиного податку четвертої групи не можуть бути СГ, діяльність яких згідно КВЕД-2010, що відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці).

Чи правомірно відмовляти СГ у наданні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік, якщо наразі у СГ немає можливості внести зміни до реєстраційних даних, проте СГ на адресу ГУ надано повідомлення про нездійснення діяльності по зазначених КВЕД?

У разі відсутності можливості у суб’єктів господарювання внести зміни до реєстраційних даних щодо виключення з переліку видів господарської діяльності згідно КВЕД-2010, що відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці), за умови надання такими суб’єктами господарювання листа до контролюючого органу про нездійснення діяльності по зазначених КВЕД та дотримання ними інших вимог, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, таким платникам за результатами камеральних перевірок поданої податкової звітності платників єдиного податку четвертої групи на 2022 рік може бути підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік.

Чи має право СГ перейти на спрощену систему оподаткування, якщо цим СГ не подано декларацію з податку на прибуток або фінансову звітність за 2021 рік?

Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу, якщо платником податку не подано декларацію з податку на прибуток або фінансову звітність за 2021 рік.

Які підстави для відмови у реєстрації платником єдиного податку 3 групи на 2 % при невідповідності СГ, якщо заборонено проведення камеральних перевірок?

Реєстрація платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу здійснюється за результатами обробки заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Опрацювання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до норм статті 75 Кодексу, не є предметом камеральної перевірки.

При цьому, підставами для відмови у реєстрації платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу є здійснення суб’єктами господарювання діяльності, визначеної підпунктом 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу та перевищення протягом календарного року обсягу доходу у розмірі 10 млрд гривень.

Чи залишається ставка 3 % єдиного податку 3 групи з ПДВ?

Так, групи та ставки єдиного податку, визначені главою 1 розділу ХІV Кодексу, залишаються діючими на період запровадження особливостей оподаткування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу.

Чи можуть перейти на спрощену систему оподаткування СГ, які видобувають або реалізовують воду?

Ні, оскільки відповідно до підпункту 1 підпункту 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин.

Якщо за рішенням контролюючого органу анульовано реєстрацію платника єдиного податку, з 01.01.2022 платник перебуває на загальній системі оподаткування. Чи може подати заяву з обранням єдиного податку за ставкою 2 відсотки?

Так, може. Пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не передбачено обмежень щодо обрання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу у разі анулювання контролюючим органом реєстрації платника єдиного податку третьої групи за ставкою 3 або 5 відсотків, які визначені пунктом 299.11 статті 299 Кодексу.

На які рахунки бюджетної класифікації буде зараховуватись сплата єдиного податку за ставкою 2 відсотки?

Відповідно положень статті 10 Кодексу єдиний податок належить до місцевих податків. Враховуючи зазначене, сплата податкових зобов’язань з єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу здійснюватиметься на відповідні рахунки місцевих бюджетів.

Чи може платник ПДВ скористатися залишками грошей на електронному рахунку після переходу на 3 групу спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 %?

Ні, не може. Оскільки суб’єкту господарювання на третій групі єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу реєстрація платника ПДВ не анулюється, а є призупиненою, на період перебування на такій системі у такого суб’єкта господарювання відсутній обов’язок подання податкової звітності з ПДВ, то виходячи з положень пункту 200¹.5 статті 200¹ Кодексу (з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ повернення коштів платнику здійснюється за заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ) залишки грошей на електронному рахунку не можуть бути використані.

Чи будуть оподатковуватися кошти, отримані в рахунок погашення заборгованості:

по яким вже було визначено податкові зобов’язання та дохід (ПДВ обчислювалось за першою подією)?
по яким тільки визначено дохід (ПДВ обчислювалось за касовим методом)?

При визначенні податкових зобов’язань з податку на додану вартість діє правило «першої події». Тому, якщо за товари (послуги) отримано аванс або платником відвантажено товари (послуги) у період перебування на загальній системі оподаткування, така операція підлягає оподаткуванню податком на додану вартість у період її здійснення (отримання авансу, відвантаження товарів (послуг)) у загальному порядку.

Щодо доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної
особи – підприємця, то у відповідності до підпункту 6 пункту 292.11 статті 292 глави 1 розділу XIV Кодексу до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця.

Якщо відвантаження товарів здійснювалось у період застосування касового методу оподаткування ПДВ, то отримані кошти у період перебування платника податку на спрощеній системі оподаткування за такими операціями включатимуться до доходу, що оподатковуватиметься за ставкою єдиного податку 2 відсотки.

Декларації або уточнюючі розрахунки, до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, повинні бути камерально перевірені протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання.

У разі виявлення під час камеральної перевірки ризиків, які потребують проведення документальної перевірки (можливість проведення яких зупинена), чи зупиняються строки бюджетного відшкодування ПДВ на час дії ВС?

По-перше, необхідно підкреслити, що підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу дозволено проведення камеральних перевірок тільки декларацій або уточнюючих розрахунків, до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, за умови формування показників на підставі:

податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних,
та/або митних декларацій,
за виключенням здійснення операцій з підакцизними товарами (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.21 та 215.3.31 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Камеральні перевірки з інших питань, у тому числі поданих податкових декларацій (уточнених розрахунків) з усіх податків і зборів та податкових декларацій (уточнюючих розрахунків) з ПДВ, сформованих з іншими показниками ніж визначені у підпункті 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (задеклароване позитивне, від’ємне значення податкових зобов’язань з ПДВ та бюджетне відшкодування, визначене за інших умов) не проводяться, а розпочаті перевірки зупиняються.

По-друге, питання переведення до документальної перевірки (можливість проведення яких зупинена) за результатами зазначених вище камеральних перевірок (термін проведення яких подовжено до 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання) на даний час опрацьовується. Після прийняття узгодженого рішення буде доведено порядок опрацювання виявлених ризиків та процедуру відображення результатів камеральних перевірок у Реєстрі заяв на бюджетне відшкодування.

Строки процедур узгодження сум бюджетного відшкодування ПДВ на час дії ВС зупиняються у відповідності до підпункту 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, крім узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, визначеної абзацом другим пункту 69.2 цього підрозділу.

У разі невідповідності критеріям, як будуть надаватися відмови платникам?

У разі здійснення суб’єктами господарювання видів господарської діяльності, передбачених підпунктом 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, контролюючий орган надає такому платнику податків письмову вмотивовану відмову у реєстрації його платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви (пункт 299.5 статті 299 Кодексу).

Якщо платник обрав єдиний податок за ставкою 2 %, чи буде у нього можливість обрати єдиний податок за іншою ставкою протягом року?

Так, платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу не обмежені у праві змінити ставку єдиного податку третьої групи на 3 або 5 відсотків доходу шляхом подання до контролюючого органу заяви про зміну ставки.

При цьому, у заяві про зміну ставки суб’єкти господарювання:

не заповнюють розділ 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування»;
зазначають у розділі 5.2 «Зміна ставки та групи» у полі «зі ставки» діючу ставку у розмірі 3 або 5 відсотків, а у полі «на ставку» – обрану ставку у розмірі 2 відсотки доходу.

Чи може суб’єкт господарювання залишитись на єдиному податку зі сплатою 3 або 5 відсотків доходу?

Норми законодавства, які встановлюють особливості застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу, не скасовують право залишитись на ставках єдиного податку третьої групи у розмірі 3 або 5 відсотків доходу.

Чи обов’язково подавати заяву на єдиний податок за ставкою 2 %, якщо платник подав до 16 березня заяву на 5 %?

Якщо платник податків бажає перейти на сплату єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу, йому необхідно подати до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу.

Відповідно до підпункту 298.8.8 пункту 298.8 статті 298 Кодексу сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Норми цього підпункту не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу. Чи застосовується ця норма у зв’язку з цими змінами?

Платник єдиного податку четвертої групи має право перейти на сплату єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу. Після скасування воєнного та надзвичайного стану платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу автоматично вважатимуться такими, що застосовуватимуть систему оподаткування, на якій перебували до обрання єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу.

Чи підлягає заява про застосування спрощеної системи оподаткування перевірці (термін)?

Так, подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування підлягає перевірці на відповідність зазначених суб’єктом господарювання видів господарської діяльності та повноти її заповнення (ставки, дати обрання, тощо). Контролюючий орган повинен обробити подану заяву та зареєструвати суб’єкта господарювання платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу з 1 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року; з наступного робочого дня після подання такої заяви – у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.

Платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Яка форма заяви та термін подання такої заяви?

Відповідно до підпункту 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Таким чином, заява про відмову повинна бути подана до першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Так, наприклад, у разі прийняття рішення про відмову від реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки з 01.06.2022, заява про відмову повинна бути подана до контролюючого органу не пізніше 31.05.2022.

Державні і комунальні підприємства можуть переходити на третю групу єдиного податку за ставкою 2 відсотки?

Так, можуть, у разі нездійснення такими підприємствами видів господарської діяльності, визначеними підпунктом 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Чи можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків?

Нормами законодавства, які встановлюють особливості застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу, не передбачено обмежень для обрання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу у разі недотримання вимог щодо сукупності часток у статутному капіталі, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку.

Яким чином у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 % опрацьовуються поля «із реєстрацією ПДВ», «без реєстрації ПДВ»? Чи буде анульована реєстрація платником ПДВ при виборі поля «без реєстрації ПДВ»?

Суб’єкти господарювання з метою обрання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу подають до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та у спеціальному полі «ставка у відсотках до доходу» рядка 5.1.1 «Обрана ставка єдиного податку під час переходу на спрощену систему оподаткування» зазначають ставку у розмірі 2 відсотків за вибором у полі «із реєстрацією ПДВ» або «без реєстрації ПДВ». Заповнення поля «без реєстрації ПДВ» не призведе до анулювання діючої реєстрації платником ПДВ.

У деяких платників виникло питання за невідфактуровані помилки при поставці товару (фактично отримання товару без первинних документів або з недооформленими первинними документами) у листі Мінфіну від 22.04.2016 № 31-11410-06-5/11705 роз’яснено, що на такі поставки виготовляється власна первинна документація (бухгалтерська довідка).

Чи правомірно включати податковий кредит у декларації з ПДВ по бухгалтерській довідці відповідно до вищезазначеного роз’яснення у листі Мінфіну?

Відповідно до пункту 322 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу платники ПДВ включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тому документи, що не відповідають статусу первинного документу визначеного Законом, не є підставою для формування податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ.

Уникнення подвійного оподаткування єдиним податком третьої групи та податком на прибуток для підприємств загальної системи оподаткування. Чи підлягає зменшенню фінансовий результат до оподаткування на суму реалізації товарів, робіт/послуг, по якій надходження коштів відбулось у період перебування платника на спрощеній системі з особливостями оподаткування?

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Вартість реалізованих товарів платником податку на прибуток підприємств відображається у складі доходів при визначенні фінансового результату до оподаткування. Одночасно собівартість таких товарів відображається у складі витрат цього платника.

При цьому положеннями Кодексу не передбачено коригування (зменшення) фінансового результату до оподаткування на вартість товарів, що реалізовані під час перебування платника на сплаті податку на прибуток підприємств, оплата за які надійшла під час перебування такого платника на сплаті єдиного податку.

Обсяг доходу за календарний рік не більше ніж 10 млрд грн рахується з 01.01.2022 чи з дати переходу на єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу?

Відповідно до підпункту 9.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.

Враховуючи зазначене, оскільки календарним роком є проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, суб’єкти господарювання повинні обраховувати обсяг доходу, який не повинен перевищувати 10 млрд грн за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року (включаючи дохід, отриманий за І квартал 2022 року).

Щодо декларації по податку на прибуток, прокоментуйте, будь ласка, яку звітність подавати, якщо, наприклад перейшли на ЄП не з квітня, а з травня?

Якщо платник податку на прибуток переходить на сплату єдиного податку з травня місяця він зобов’язаний подати декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період півріччя. У цій декларації будуть враховані наростаючим підсумком результати діяльності починаючи з 1 січня звітного року по дату переходу на єдиний податок у травні та подати у складі такої декларації фінансову звітність складену за результатами діяльності за цей період.

Яким чином буде враховуватись розмір доходу, отриманого при перебуванні на ЄП 2 %, в граничний розмір доходу для визначення операцій контрольованими (зараз розмір доходу – до 150 млн грн)? Чи також не буде враховуватись в загальний дохід?

Відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу господарські операції визнаються контрольованими, якщо, зокрема, річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Річний дохід для цілей застосування підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу обчислюється за весь звітний рік. Тобто до річного доходу платника, який протягом року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, також включається дохід, отриманий у цьому році під час перебування на єдиному податку третьої групи за ставкою
2 відсотки доходу.

Після відміни воєнного стану як буде рахуватись граничний обсяг доходу 40 млн грн з точку зору необхідності проведення податкових коригувань (стаття 140 Кодексу)?

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

Для платників податку на прибуток, які перебували на сплаті єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки від доходу, і які перейшли («повернулись») на загальну систему оподаткування до кінця року, річний дохід для цілей застосування підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу визначатиметься за увесь такий календарний рік. Тобто до річного доходу також включається дохід, отриманий під час перебування на єдиному податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу.

Які особливості з податку на прибуток по операціях у разі якщо товари відвантажувались покупцю – платнику на загальній + ПДВ, а повертаються ним коли такий покупець обрав єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відсотки і навпаки товар відвантажувався покупцю – платнику єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки, а повертається коли покупець знову платник податку на прибуток + ПДВ?

У разі якщо платником податку на прибуток підприємств товари відвантажувались покупцю – платнику на загальній + ПДВ, а повертаються коли такий покупець обрав єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відсотки і навпаки товари відвантажувались покупцю – платнику єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки, а повертаються коли покупець знову платник податку на прибуток + ПДВ, такі операції відображаються платником податку на прибуток підприємств – продавцем та платником податку на прибуток підприємств – покупцем при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухобліку. При цьому Кодекс не містить окремих коригувань фінансового результату щодо таких операцій

Якщо товари відвантажувались покупцю – платнику ПДВ, а повертаються ним коли такий покупець обрав єдиний податок за ставкою 2 відсотки і навпаки товар відвантажувався покупцю – платнику єдиного податку за ставкою 2 відсотки, а повертається коли покупець знову платник ПДВ та платник податку на прибуток?

Якщо після постачання товарів (послуг) платнику ПДВ здійснюється повернення таких товарів вже особою, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, особливості якої визначено пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, то за такою операцією на момент повернення товарів ні податкові зобов’язання постачальника, ні податковий кредит покупця не коригується.

Якщо відвантаження товарів здійснювалось особі, яка застосовувала спрощену систему оподаткування, особливості якої визначено пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, а повертається такий товар платником ПДВ після завершення її використання, то за такою операцією податковий кредит не коригується, оскільки він не формувався покупцем, а податкові зобов’язання постачальника можуть бути відкориговані після повернення коштів за отриманий товар.

Ще раз до відшкодування ПК по пальному (п. 81 підр. 2). Як на мене – це стосується лише імпортеру і ПК по імпорту. Написано «не відшкодовується, якщо включено в розрахунок суми податкового зобов’язання».

Якщо у платника податку, який протягом звітного періоду здійснював операції з постачання пального та нафтопродуктів, визначених пунктом 82 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, за результатами такого звітного періоду сума податку на додану вартість, визначена у податковій декларації з ПДВ відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу, має від’ємне значення (сформована як за операціями з придбання на території України, так і при ввезенні на митну територію України), то така сума податку не може бути задекларована (ні в поточному звітному періоді, ні в наступних звітних періодах) до бюджетного відшкодування, у тому числі в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ чи іншого податку (не може бути задекларована у податковій декларації з ПДВ у рядках 20.1, 20.2, 20.2.1 та 20.2.2), а підлягає виключно зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (відображається виключно у рядку 20.3 податкової декларації з ПДВ).

При переході на єдиний податок за ставкою 2 відсотки, що з ПДВ на імпорт послуг, отриманих на території України, від нерезидента?

Для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9.5 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. Відповідно, при отриманні послуг від нерезидентів, місце постачання яких визначено на митній території України, платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9.5 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення», податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями не нараховують, оскільки такий обов’язок визначений статтею 208 розділу V Кодексу.

Чи можливо зареєструватися платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу у разі наявності в реєстраційних даних суб’єкта господарювання видів господарської діяльності, які є забороненими для платників єдиного податку з особливостями оподаткування, визначеними пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу?

Підпунктом 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено види діяльності, здійснюючи які суб’єкт господарювання не може обрати спрощену систему з особливостями оподаткування з особливостями, визначеними цим пунктом.

Підпункт 5 пункту 298.3 статті 298 Кодексу визначає, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обов’язкові відомості суб’єктів господарювання, у тому числі обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Суб’єкт господарювання з метою реєстрації платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу у рядку 8 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, які планує фактично здійснювати в період перебування на спрощеній системі оподаткування зі ставкою 2 відсотки доходу.

Таким чином, наявність у Єдиному державному реєстрі або у статуті суб’єкта господарювання видів господарської діяльності, які не дають права обрати спрощену систему оподаткування зі ставкою 2 відсотки доходу, не є підставою для відмови від реєстрації такого суб’єкта господарювання платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу за умови, що такі види діяльності фактично не здійснюватимуться в період використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

(Джерело: ДПС України)

Залишити відповідь Скасувати відповідь