Якщо наслідки запровадження воєнного стану призвели до неможливості провадження господарської діяльності, то роботодавець може запропонувати працівникам написати заяви про відпустку за власний рахунок.
Відповідно до ст. 26 Закону про відпустки термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включають до загального строку (15 календарних днів), передбаченого для відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин. Наразі відповідно до постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 дію карантину продовжено до 31 березня 2022 р.
Працівникові може бути надано відпустку лише за добровільним бажанням.
У табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5) відпустку без збереження заробітної плати позначають буквеним кодом “НА” або цифровим кодом “18”.
Також можна запровадити простій. Відповідно до ст. 34 KЗпП ,простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Якщо простій стався з причин, що не залежать від працівника, роботодавець повинен відповідно до ст. 113 KЗпП оплачувати час простою з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
У табелі обліку використання робочого часу період простою працівників відображають із кодом “П” (“23”). При цьому вказують кількість робочого часу (годин), установленого графіком роботи працівника.
Також працівник за власним бажанням може звільнитися, подавши роботодавцю відповідну заяву. У такому разі роботодавець повинен виконати вимоги ст. 47 КЗпП:
Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Безнадійний податковий борг, у тому числі пеня і штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягає списанню. Під терміном “безнадійний” мають на увазі, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 101.2.4 ПКУ). Факт непереборної сили підтверджує, зокрема, Торгово-промислова палата України.