Статтею 8 Закону України «Про відпустки»визначено, що щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:
1) окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, – тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;
2) працівникам з ненормованим робочим днем – тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Чинним законодавством визначено підстави надання працівнику відпустки без збереження заробітної плати ( стаття 25 Закону) та передбачено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті.
Встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 не впливає на тривалість основної, додаткової щорічної відпустки.
(Джерело: Держпраці у Рівненській області )