Сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч. 3 ст. 25 Закону № 2464).
Нормами Закону № 2464 та чинними нормативними актами, якими затверджені форми звітності з ЄСВ не визначено осіб, які можуть нести зобов’язання з нарахування та сплати ЄСВ, а також подання звітності після смерті фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Водночас у разі наявності сум недоїмки після смерті ФОП або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, такі суми підлягають списанню у разі відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати ЄСВ (ч. 7 ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, згідно з п. 2 частини першої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) відомості, зокрема, про фізичних осіб – підприємців вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) на підставі документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою подається, зокрема, ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи – підприємця, судове рішення про визнання фізичної особи – підприємця безвісно відсутньою (п. 2 ч. 4 ст. 18 Закону № 755).
Відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП є підставою для зняття її з обліку, зокрема, в податкових органах та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства (ч. 4 ст. 13 Закону № 755).
(Джерело: категорія 201.06 ЗІР)