Згідно з п.п. 6 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу МФУ від 21.12.2020 № 790) (далі – Інструкція № 449), для платників ЄСВ, визначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (роботодавців) якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки ЄСВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Абзацом восьмим п. 5 розд. ІІІ Інструкції № 449 визначено, що нарахування роботодавцями – підприємствами, установами і організаціями, фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ у розмірі 8,41%. здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії (далі – МСЕК), та закінчується датою припинення інвалідності.
Отже, якщо працівник надав копію довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності не з першого робочого дня місяця, то вимога щодо нарахування ЄСВ виходячи із розміру мінімальної заробітної плати не застосовується.
Роботодавець нараховує ЄСВ на фактично нарахований дохід:
- до дати одержання копії довідки МСЕК – у розмірі 22 відсотка;
- з дати одержання копії довідки МСЕК – у розмірі 8,41 відсотка.
(Джерело: категорія 201.04 ЗІР)