Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) здійснюється на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробiтної плати за видами виплат, якi включають основну та додаткову заробiтну плату, iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати, у тому числi в натуральнiй формi, що визначаються вiдповiдно до Закону України «Про оплату працi».
Частиною третьою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що нарахування ЄСВ здiйснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464.
При цьому, згідно з частиною восьмою ст. 9 Закону № 2464 платники ЄСВ, крім платників зазначених у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Тобто, роботодавець, який протягом місяця звільнив та прийняв найманого працівника на роботу, застосовує максимальну величину бази нарахування ЄСВ до загальної суми місячного доходу, оскільки обмеження величини бази нарахування не залежить від кількості проведених по такому працівнику нарахувань в звітному місяці.
(Джерело: ДПС у Харківській області)