За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків, у розмірах та порядку, встановлених ст. 119 ПКУ, а саме:
- неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
- ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.
Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог статті 50 ПКУ.
Крім того, з 01 січня 2021 року набули чинності зміни до ПКУ, внесені, зокрема Законом України від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», згідно з якими:
- податкові агенти – платники ЄСВ зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум ЄСВ, з розбивкою по місяцях звітного кварталу до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише в разі нарахування таких доходів фізичній особі податковим агентом, платником ЄСВ протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається. За відокремлений підрозділ юридичної особи, який не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок подає юридична особа – до контролюючого органу за основним місцем свого обліку (пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ);
- фізичні особи – підприємці подають річну декларацію у строк, визначений пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ. У цій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності вони мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми ЄСВ, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 177.11 ст. 177 ПКУ);
- єдинники першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку в строк, установлений для річного податкового (звітного) періоду. У цій декларації слід відобразити обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, передбачені п. 295.1ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми ЄСВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, установленому законом для цієї категорії платників (п. 296.2 ст. 296 ПКУ);
- єдинники третьої групи (фізичні особи) у складі декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми ЄСВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для цієї категорії платників, у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
(Джерело: ДПС у м. Києві)